Тайфунник кермадецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тайфунник кермадецький

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Буревісникоподібні (Procellariiformes)
Родина: Буревісникові (Procellariidae)
Рід: Тайфунник (Pterodroma)
Вид: Тайфунник кермадецький
Pterodroma neglecta
(Schlegel, 1863)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Procellaria neglecta
Посилання
Вікісховище: Pterodroma neglecta
Віківиди: Pterodroma neglecta
ITIS: 174573
МСОП: 22698027
NCBI: 53679

Тайфу́нник кермадецький[2] (Pterodroma neglecta) — вид буревісникоподібних птахів родини буревісникових (Procellariidae). Мешкає в Тихому океані.

Кермадецький тайфунник
Кермадецький тайфунник

Кермадецький тайфунник — морський птах середнього розміру, середня довжина якого становить 35,5-38 см, розмах крил 92 см, вага 509 г. Забарвлення існує у двох морфах. У представників світлої морфи верхня частина голови поцяткована сірими і коричневими плямами, верхня частина тіла у них блідо-попелясто-коричнева, верхня сторона крил чорнувато-коричнева. Нижня частина тіла біла, на грудях з боків у них коричнюваті плями. У представників темної морфи мають повністю чорнувато-буре забарвлення, за винятком невеликих білих плям біля основи дзьоба і на голові з боків. Між цими двома морфами існують кілька проміжних морф. На нижній стороні крил, біля основи махових пер, у кермадецьких тайфунників є помітні білі плями. Райдужки у них карі, дзьоб чорний, лапи білувато-рожеві.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[3]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Кермадецькі тайфунники гніздяться на островах в південній частині Тихого океану між 25° і 35° градусами південної широти, зокрема утворюють гніздові колонії на островах Кермадек на північ від Нової Зеландії, на островах архіпелагу Лорд-Гав в Тасмановому морі та на островах Хуан-Фернандес на захід від Чилі. Під час негніздового періоду вони широко зустрічаються переважно між 20° і 35° південної широти, поодинокі птахи іноді перетинають екватор і досягають 28° північної широти. Кермадецькі тайфунники трапляються у західного узбережжя Мексики, Перу і Чилі, на Гавайських островах, в Полінезії, іноді біля східного узбережжя Австралії і на півночі Нової Зеландії.

Кермадецькі тайфунники ведуть пелагічний спосіб життя, рідко наближуються до суходолу, за винятком гніздування. Живляться кальмарами, рибою і ракоподібними. Утворюють гніздові колонії серед скель. Гніздування відбувається з жовтня по лютий, або з лютого по березень, в залежності від колонії. В кладці 1 яйце, пташенята покидають гніздо через 100-130 днів після вилуплення.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція кермадецьких тайфунників становить від 150 до 200 тисяч птахів. Їм загрожує хижацтво з боку інтродукованих малих пацюків. Зокрема, на острові Гендерсон, де гніздиться 20% світової популяції, успішність гніздування через хижацтво з боку щурів є близькою до нуля.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Pterodroma neglecta: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 25 вересня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Petrels, albatrosses. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 вересня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Brooke, M. (2004): Albatrosses and Petrels Across the World. Oxford University Press, Oxford, UK. ISBN 0-19-850125-0
  • Onley, Derek and Paul Scofield (2007) Albatrosses, Petrels and Shearwaters of the World Helm Field Guides ISBN 978-971-36-4332-9
  • Harrison, Peter. Seabirds of the World: A Photographic Guide. Princeton University Press, Princeton, New Jersey, 1987, ISBN 0-691-01551-1
  • Marchant S, Higgins PJ (1990) Handbook of Australian, New Zealand & Antarctic birds, Volume 1, Part A: Ratites to Petrels, Vol. Oxford University Press, Melbourne