Старовойтове
| село Старовойтове | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Волинська область |
| Район | Ковельський район |
| Громада | Рівненська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA07060330160073114 |
| Облікова картка | Старовойтове |
| Основні дані | |
| Засноване | 1968 |
| Населення | 225 |
| Площа | 0,716 км² |
| Густота населення | 314,2 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 44392[1] |
| Телефонний код | +380 3377 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°11′34″ пн. ш. 23°49′41″ сх. д. / 51.19278° пн. ш. 23.82806° сх. д.Координати: 51°11′34″ пн. ш. 23°49′41″ сх. д. / 51.19278° пн. ш. 23.82806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
187 м |
| Відстань до обласного центру |
133 км |
| Відстань до районного центру |
18,7 км |
| Найближча залізнична станція | Ягодин |
| Відстань до залізничної станції |
10,5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Шкільна, 1, с. Рівне, Любомльський р-н, Волинська обл., 44332 |
| Сільський голова | Бондарук Ольга Миколаївна |
| Карта | |
  Старовойтове | |
 Старовойтове | |
| Мапа | |
| |
Старово́йтове (до 1968 — Вовчий Перевіз[2]) — село в Україні, у Рівненській сільській громаді Ковельського району Волинської області. Відстань до Любомля становить близько 18 км і проходить автошляхом E373. Поблизу села розташований пункт пропуску Ягодин.
Село було перейменовано 1968 року на честь радянського прикордонника часів німецько-радянської війни, П. Старовойтова.[джерело?]
Тоді ж було збудовано меморіал трьох-прикордонників, які салютують з автоматів[3].
Населення становить 225 осіб..
Історія[ред. | ред. код]
У 1906 році Вовчий Перевіз, село Гущанської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 70 верст, від волості 10. Дворів 68, мешканців 486.[4]
До 18 липня 2017 року село належало до Рівненської сільської ради.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 200 осіб, з яких 100 чоловіків та 100 жінок.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 225 осіб.[6]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,56 % |
| російська | 0,44 % |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 8 грудня 2019.
- ↑ Мапа Волинської губернії Шуберта Ф.Ф.
- ↑ Мемориал Героям-пограничникам в Старовойтово. PUTI-shestvuy. Процитовано 6 квітня 2019.
- ↑ Список населених місць Волинскої губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |