Скінфаксі та Грімфаксі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нотт верхи на Грімфаксі, Петер Арбо

Скінфаксі та Грімфаксі (Skinfaxi — «сяюча грива», Hrímfaxi — «крижана грива») — в скандинавській міфології коні, що відповідають за появу дня та ночі.

Етимологія

[ред. | ред. код]

У скандинавській міфології Грімфаксі та Скінфаксі відповідно означають гриву морозу[1] (або «гриву льоду»[2]) та сяючу гриву[1].

Назви коней, що закінчуються «факсі» (грива), досить поширені в нордичній міфології[3]. За словами Реґіса Бойєра, ці два імені, ймовірно, належать до скальдичної поезії[4].

Міфологія

[ред. | ред. код]

Коні відігравали важливу роль у норвезькій міфології. Так, до прикладу, без Скіфаксі та Грімфаксі на Землі не було б ні світла, ні темряви, оскільки ці двоє відповідали за створення дня та ночі.

Після того, як боги створили світ, вони розмістили Сонце та Місяць у небі. Потім вони творили день і ніч. Бог Одін сказав Нотт — богині ночі, щоб та осідлала коня Грімфаксі та іздила із ним по небу. Син Нотт на ім'я Даґ отримав владу над Скінфаксі. [5]

Походження

[ред. | ред. код]

На думку Реґіса Бойєра, міф про коней дня та ночі з давніх часів належав до скандинавської міфології[4], тому логічно, що Грімфаксі та Скінфаксі відносяться до вірувань набагато давніших, ніж ті першоджерела, в яких вони записані[6].

Вважається, що міф бере свій початок з релігії країн Північної Європи в добу бронзи. Ця доба має надійні докази вірувань, що стосуються коня, який стріляє сонцем у небо. Сонячна колісниця Трундгольма тягне за собою одного коня, і, можливо, другий кінь повернеться через небо із заходу на схід. Арвак і Альсвід — два коні, що тягнуть колісницю Соль — богині сонця. [7]

Даґ на Скінфаксі від Петера Арбо

Згадки

[ред. | ред. код]

Ці коні згадуються у Старшій Едді (Бесіда з Вафтрудніром):

Строфа 11

Вафтруднір мовив:
"Скажи мені, Гаґнрад,
якщо вже стояти волієш
і мудрістю мірятись,
як зветься кінь,
що возить на спині
день для людей?"[8]

Строфа 12

Одін промовив:
"Скінфаксі зветься,
він ясную днину
людям везе;
найкращим конем
із гривою світлою
вважається він у хрейдготів".[8]

Строфа 13

Вафтруднір мовив:
"Скажи мені, Гаґнрад,
якщо вже стояти волієш
і мудрістю мірятись,
хто той жеребчик,
зі сходу що возить
ніч для богів?"[8]

Строфа 14

Одін промовив:
"Хрімфаксі той кінь,
що ніч доставляє
для добрих богів;
піна з вудил його
крапає вранці;
звідти роса у долинах"[8]

Також з'являється у версії Сноррі Стурлусона (Видіння Ґюльві):

Строфа 10:

Ньорві чи Нарві звался велетень, що жив у Йотунгеймі. Була в нього донька, від народження чорна та сутінкова, на ім'я Ніч. Чоловіком її була людина на ім'я Нагльфарі, а сина їх звали Ауд. Потім був її чоловіком Анар, донька їх звалась Землею. А останнім чоловіком був Деллінґ з роду асів. Сина їх звали День і дав їм двох коней і дві колісниці й послав їх у небо, щоб раз за добу проїжджали вони всю землю. Спереду несеться Ніч, керує конем Грімфаксі... А коня Дня звали Скінфаксі...[9]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Guelpa, Patrick. (2009). Dieux & mythes nordiques (вид. Nouvelle éd). Villeneuve d'Ascq: Presses universitaires du Septentrion. ISBN 9782757401200. OCLC 777115211.
  2. Hector du Lac de la Tour d'Aurec, , Le Puy, Imprimerie de La Combe, 1807
  3. Jules Toutain et Société des sciences historiques et naturelles de Semur (Côte-d'Or), , A. Colin, 1917 (lire en ligne [archive]), p. 22
  4. а б Régis Boyer, « Naissances astrales. Mythes cosmogoniques de la Scandinavie ancienne » , dans , t. I, 1988
  5. Horses Skinfaxi And Hrimfaxi - Bringers Of Light And Darkness To Earth In Norse Mythology. Ancient Pages (амер.). 16 грудня 2017. Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 4 травня 2020.
  6. Wagner, Marc-André, 1960-2010. (2005). Le cheval dans les croyances germaniques : paganisme, christianisme et traditions. Paris: H. Champion. ISBN 2-7453-1216-2. OCLC 470258161.
  7. Jennbert, Kristina. ([2011], ©2011). Animals and humans : recurrent symbiosis in archaeology and Old Norse religion. Lund, Sweden: Nordic Academic Press. ISBN 978-91-85509-37-9. OCLC 712124308.
  8. а б в г Бесіда з Вафтрудніром / Пісні про богів / edda.in.ua. edda.in.ua. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 1 травня 2020.
  9. Gylfaginning – heimskringla.no. www.heimskringla.no. Процитовано 1 травня 2020.