Свистун сіроголовий
| Свистун сіроголовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Сіроголовий свистун (Південно-Західна Тасманія)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pachycephala olivacea Vigors & Horsfield, 1827 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Свистун сіроголовий[2] (Pachycephala olivacea) — вид горобцеподібних птахів родини свистунових (Pachycephalidae). Ендемік Австралії.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 18-20 см. Загалом сіроголових свистунів можна сплутати з самицями золотистих свистунів[3]. У самця голова темно-сіра, груди світло-сірі, живіт, гаузка і надхвістя яскраво-червоні. У самиць нижня частина тіла коричнева. У сіроголових свистунів лапи і дзьоби бурі, очі темно-карі. Спів дуже мелодійний[4].
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють п'ять підвидів:[5]
- P. o. macphersoniana White, HL, 1920 — схід Австралії;
- P. o. olivacea Vigors & Horsfield, 1827 — південний схід Австралії;
- P. o. bathychroa Schodde & Mason, IJ, 1999 — південь штату Вікторія;
- P. o. apatetes Schodde & Mason, IJ, 1999 — Тасманія і острови Бассової протоки;
- P. o. hesperus Schodde & Mason, IJ, 1999 — південь Австралії.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Сіроголові свистуни поширені від хребта Мак-Ферсона[en] на крайньому південному сході Квінсленда на південь через Новий Південний Уельс до Вікторії і до південного сходу Південної Австралії, а також на Тасманії та на островах Фліндерс і Кінг.
Поведінка[ред. | ред. код]
Сіроголові свистуни переважно комахоїдні. Гніздяться з вересня по грудень, за сезон вилупляється один виводок. Гніздо чашоподібне, зроблене з гілочок, трави і шматочків кори, встелене м'якою рослинністю. Воно закріплюється на дереві за допомогою павутиння на висоті до 2 м над землею. В кладці 2-3 овальних яйця розміром 20×28 мм. Вони блискучі, кремові, поцятковані коричневими, чорними і блідо-ліловими плямками.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП вважає цей вид таким. що не потребує особливих заходів зі збереження, однак в штаті Новий Південний Уельс сіроголові свистуни вважаються вразливим, оскількі їм загрожують інтродуковані хижаки, зокрема лиси і здичавілі коти[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Pachycephala olivacea. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Olive Whistler - Birds in Backyards [Архівовано 2007-03-10 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Department of Environment and Conservation, NSW (2005). Olive Whistler - profile. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 15 травня 2011.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Whiteheads, sittellas, Ploughbill, Australo-Papuan bellbirds, Shriketit, whistlers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 23 серпня 2021.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |