Сардак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Українське національне вбрання
Сардак
Жіночий стрій
Чоловічий стрій
Історія
Географія
Категорія КатегоріяПортал ПорталСторінка Вікісховища Ілюстрації

Сарда́к, серда́к (очевидно, від тур. şirdag, şerdak — «вид одягу»)[1] — верхній короткий сукняний одяг з рукавами, який був поширений у західних областях України, в тому числі у представників етнографічної групи українців гуцулів.

Сардак носили поверх кептаря незастібнутим або навпаки.

Шили сардаки з темно-сірого, чорного сукна. Оздоблювали вишивкою, шнурковим гаптуванням, китицями та іншим.

Крій сардака був надзвичайно простий. Брали два клаптики сукна. Один клаптик залишався цілим, а інший (перед) розрізався на дві поли (частини). Сардак шили прямим, не до стану і без вусів, а по боках внизу пришивали великі клини. Рукави були теж прямо викроєні та зарублені внизу.

Такі сардаки носили в горах, на Підгірцю, на Задністров'ї. Сердаки були чорної або білої барви та розшиті крученими шнурками. В горах сардаки були короткі, а чим ближче до долини, тим довшим ставав сардак. Над Дністром сардаки були довжиною до середини гомілки. В Станіславському повіті, біля Калуша та Лисця носили білі сардаки особливого крою, з виложистим коміром та оздоблені обшивкою.

  • Лапсердак (їд. לאַבסערדאַק‎, labserdak) — довгий сюртук галицьких і польських євреїв[2]. Перша частина цього слова походить від lab («ліф», «корсет»), а друга пов'язана з сердак, сардак[3].

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  2. Лапсердак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.