Релігія під час російсько-української війни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Не плутати з російсько-українською церковною війною.

Значну увагу привернули роль релігії у російському вторгненні в Україну в 2022 році, а також вплив, який це вторгнення мало на релігію.[1][2][3][4][5][6] Пітер Мандавіл з Інституту миру Сполучених Штатів заявив, що «конфлікт в Україні — це не лише питання жахливого насильства, а й конфлікт із глибоко вкоріненим релігійним значенням».[7]

Східне православ'я[ред. | ред. код]

Православна церква Росії[ред. | ред. код]

Багато коментаторів звернули увагу на підтримку патріарха Московського Кирила, глави Російської православної церкви, російського вторгнення в Україну в 2022 році.[8] Під час проповіді у Прощену неділю 6 березня він заявив, що вторгнення визначить, «на якому боці Бога буде людство», сказавши, що західні уряди намагаються знищити "ДНР" та "ЛНР" за те, що вони відкидають так звані західні цінності, наприклад права ЛГБТ+.[9]

Однак деякі священики Російської православної церкви публічно виступили проти вторгнення, декому загрожує арешт згідно з новим російським законом, який передбачає кримінальну відповідальність за дискредитацію збройних сил.[10][11]

Крістіна Штокль з Університету Інсбрука заявила, що «ця війна та виправдання російського президента та глави церкви військової агресії показали, наскільки тісно пов’язані православна церква та держава в Росії».[12] Ґеорґ Міхельс з Каліфорнійського університету в Ріверсайді стверджував, що «Російська православна церква забезпечує більшу частину символіки та ідеології, яку Путін використовував для зміцнення своєї популярності», і що ця символіка «походить від кремлівської міфологізації історичного минулого Росії».[13] Зв’язки між Російською православною церквою та російським урядом під керівництвом Володимира Путіна змусили деяких коментаторів описати вторгнення як релігійну війну.[14][15][16]

Деякі коментатори вказують на те, що російський християнський націоналізм відіграє певну роль у мотивах російського уряду для вторгнення.[17][18][19] Джейсон Стенлі з Єльського університету стверджував, що вторгнення було частково вмотивовано антисемітизмом, заявивши, що Путін був «лідером російського християнського націоналізму» і «вважав себе світовим лідером християнського націоналізму, і його все більше вважають таким Християнські націоналісти в усьому світі».[20] Марк Сілк з Трініті-коледжу стверджував, що було б перебільшенням називати вторгнення релігійною війною, але «не може бути сумніву, що за часів Путіна Російська православна церква відновила свою царську роль як зброї державної політики, «називаючи це політичною релігією російського православного націоналізму.[21]

Розрив з Російською православною церквою[ред. | ред. код]

Вторгнення в Україну та очевидна підтримка цього Російською православною церквою викликали суперечки серед східних православних церков в інших країнах світу.[22][23] Вторгнення було засуджено Вселенським патріархом Вартоломієм I[24], патріархом Румунським Даниїлом, патріархом Олександрійським Теодором II та архиєпископом Гельсінкським і всієї Фінляндії Левом тощо.[25]

13 березня парафія Святого Миколая Мирлікійського в Амстердамі, Нідерланди, оголосила про вихід із Російської православної церкви через підтримку вторгнення, щоб замість цього приєднатися до Вселенського Патріархату Константинополя.[26]

17 березня архієпископ Іннокентій, глава Литовської православної церкви, оголосив, що церква «прагне до ще більшої незалежности» від Російської православної церкви, засудивши вторгнення.[27]

Інші християнські деномінації[ред. | ред. код]

Наступного дня після початку вторгнення Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів заявила, що «молитиметься, щоб цей збройний конфлікт швидко закінчився» і «щоб протиріччя закінчилися мирним шляхом», але прямо не посилаючись ні на Україну, ні на Росії в заяві.[28]

Папа Римський Франциск, глава Римсько-католицької церкви, засудив вторгнення.[29] 16 березня Папа Римський Франциск і Патріарх Кирило вперше провели відеозустріч, щоб обговорити вторгнення. Після цього вони оприлюднили спільну заяву, в якій говориться, що вони «підкреслили виняткову важливість поточного переговорного процесу, висловивши надію на якнайшвидше досягнення справедливого миру».[30] Клер Джанграве з Служби релігійних новин стверджувала, що вторгнення «зрушило час назад у подоланні християнського розколу між Сходом і Заходом».[31]

Юдаїзм[ред. | ред. код]

Президент України Володимир Зеленський – українець єврейського походження.[32][33][34][35][36]

Haaretz повідомляв, що російський уряд тиснув на російські єврейські установи, щоб вони висловилися на користь вторгнення, включно з погрозами помсти, якщо ці установи цього не зробили.[37] Деяким діячам єврейської російської опозиції, зокрема Олексію Венедиктову, погрожували антисемітизмом через їхню опозицію до війни.[38]

Юлія Ґріс, єдина жінка-рабин в Україні, була змушена покинути Україну як біженка через вторгнення. Щонайменше 5000 українців-євреїв стали біженцями в Молдові через вторгнення.[39][40]

Іслам[ред. | ред. код]

Іслам є помітною релігійною меншиною в Росії, і деякі мусульмани в цій країні надали теологічні виправдання для підтримки вторгнення в Україну. Магомед Хітанєв, мусульманський воєначальник, назвав російське вторгнення «священним джихадом» і сказав: «Ми на боці Бога! Ми захищаємо божественні закони. Ми захищаємо свою віру. Ми питаємо: «Ой, українці, чому ви дозволили гей-паради в Києві, Харкові та Одесі?» Хітанєв також неправдиво звинуватив Папу Франциска, який виступає проти вторгнення, в офіційному схваленні одностатевих шлюбів і зміни статі, і заявив, що «Римський Папа офіційно відкрив храм Сатани». Захід за участю Хитанева і Володимира Соловйова широко транслювалося на російському державному телебаченні.[41]

Інші релігії[ред. | ред. код]

Нинішній Далай-лама XIV висловив «занепокоєння» через кровопролиття в Україні, сказавши, що «війна триває довго», і закликав до швидкого повернення до миру.[42]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Clay, J. Eugene. Two Orthodox Christian countries at war – here's an explanation of the faith tradition shared by Russia and Ukraine. The Conversation. Процитовано 20 січня 2023.
  2. ↑ Pullella, Philip (14 березня 2022). Analysis: Ukraine invasion splits Orthodox Church, isolates Russian patriarch. Reuters (англ.). Процитовано 20 січня 2023.
  3. ↑ Harris, Kayla. As war rages, some Ukrainians look to Mary for protection – continuing a long Christian tradition. The Conversation. Процитовано 20 січня 2023.
  4. ↑ The Muslim Reaction to the Ukraine War: From Crimean Tatars to Erdogan. Haaretz (англ.). Процитовано 20 січня 2023.
  5. ↑ Kassidiaris, Alex (22 березня 2022). Russia's religious soft power and the war in Ukraine. New Arab. Процитовано 20 січня 2023.
  6. ↑ Olmstead, Molly (8 березня 2022). Can the Christian Right Quit Putin?. Slate Magazine. Процитовано 20 січня 2023.
  7. ↑ The Role of Religion in Russia’s War on Ukraine. United States Institute of Peace. Процитовано 20 січня 2023.
  8. ↑ Kenworthy, Scott. Why is Russia's church backing Putin's war? Church-state history gives a clue. The Conversation. Процитовано 20 січня 2023.
  9. ↑ Times, The Moscow (7 березня 2022). Russian Church Leader Appears to Blame Gay Pride Parades for Ukraine War. The Moscow Times. Процитовано 20 січня 2023.
  10. ↑ Jenkins, Jack (10 березня 2022). Orthodox priest reportedly arrested in Russia for sermon decrying invasion of Ukraine. Religion News Service. Процитовано 20 січня 2023.
  11. ↑ Ukraine war: Russians grieve for fallen soldiers. BBC News. 17 березня 2022. Процитовано 20 січня 2023.
  12. ↑ The Use of Religious Arguments for the Justification of the Russian Invasion of Ukraine. Talk About: Law and Religion. 18 березня 2022. Процитовано 20 січня 2023.
  13. ↑ The missing piece about Putin and Ukraine. News. Процитовано 20 січня 2023.
  14. ↑ Why Putin's invasion of Ukraine is an utterly modern holy war. ABC News (en-AU) . 19 березня 2022. Процитовано 20 січня 2023.
  15. ↑ Jenkins, Jack (19 березня 2022). How Putin's invasion became a holy war for Russia. Religion News Service. Процитовано 20 січня 2023.
  16. ↑ Russia’s Invasion of Ukraine: The First Religious War in the 21st Century. Religion and Global Society. 3 березня 2022. Процитовано 20 січня 2023.
  17. ↑ ‘Key to white survival’: how Putin has morphed into a far-right savior. the Guardian (англ.). 5 березня 2022. Процитовано 20 січня 2023.
  18. ↑ Putin’s Spiritual Destiny. Religion and Global Society. 25 лютого 2022. Процитовано 20 січня 2023.
  19. ↑ Harned, Lena Surzhko. Holy wars: How a cathedral of guns and glory symbolizes Putin’s Russia. The Conversation. Процитовано 20 січня 2023.
  20. ↑ The antisemitism animating Putin’s claim to ‘denazify’ Ukraine | Jason Stanley. the Guardian (англ.). 26 лютого 2022. Процитовано 20 січня 2023.
  21. ↑ Silk, Mark (28 лютого 2022). Religious nationalism and the invasion of Ukraine. Religion News Service. Процитовано 20 січня 2023.
  22. ↑ Jenkins, Jack (4 березня 2022). Among Russian Orthodox, glimmers of dissent against the invasion of Ukraine. Religion News Service. Процитовано 20 січня 2023.
  23. ↑ Heneghan, Tom (14 березня 2022). Russian Orthodox parishes in Europe pressured from both sides as war rages in Ukraine. Religion News Service (амер.). Процитовано 20 січня 2023.
  24. ↑ Christian Orthodox spiritual leader calls for end of Ukraine war. Reuters (англ.). 27 лютого 2022. Процитовано 20 січня 2023.
  25. ↑ Vorobyov, Niko. ‘A catastrophe’: Putin’s war on Ukraine divides Orthodox church. www.aljazeera.com. Процитовано 20 січня 2023.
  26. ↑ Russian Orthodox church in Amsterdam announces split with Moscow. the Guardian. 13 березня 2022. Процитовано 20 січня 2023.
  27. ↑ Lithuanian Orthodox Church condemns Russia’s war on Ukraine. lrt.lt. 18 березня 2022. Процитовано 20 січня 2023.
  28. ↑ Riess, Jana (28 лютого 2022). Amid Russian invasion, LDS Church issues generic denunciation of 'armed conflict'. Religion News Service. Процитовано 20 січня 2023.
  29. ↑ Rome, Associated Press in (18 березня 2022). Pope Francis denounces ‘abuse of power’ in Russia-Ukraine war. the Guardian (англ.). Процитовано 20 січня 2023.
  30. ↑ Pope Francis and Patriarch Kirill discuss Ukraine war for first time. Religion News Service (амер.). 16 березня 2022. Процитовано 20 січня 2023.
  31. ↑ Giangravé, Claire (10 березня 2022). With war in Ukraine, Pope Francis' yearslong outreach to Kirill appears to be in ruins. Religion News Service. Процитовано 20 січня 2023.
  32. ↑ Friedman, Gabe. Who are Ukraine’s Jews, and how is Russia’s invasion affecting them?. www.timesofisrael.com (амер.). Процитовано 20 січня 2023.
  33. ↑ Khiterer, Victoria. Kyiv's Jews, persecuted under Polish-Lithuanian, Russian, Nazi and Soviet regimes, now face the onslaught of Putin's forces. The Conversation. Процитовано 20 січня 2023.
  34. ↑ Ali, Taz (20 березня 2022). Zelensky tells Israel 'our neighbours want us dead' and compares invasion to WW2 atrocities. inews.co.uk (англ.). Процитовано 20 січня 2023.
  35. ↑ How past horrors are pushing Polish Jews to help fleeing Ukrainians. euronews. 28 березня 2022. Процитовано 20 січня 2023.
  36. ↑ 'It is terrible': For Ukraine's Jews and Roma, war revives old traumas. BBC News. 4 березня 2022. Процитовано 20 січня 2023.
  37. ↑ Russia Pressures Jewish Leaders to Support Putin's Ukraine War. Haaretz. Процитовано 20 січня 2023.
  38. ↑ Vandals Attack Homes of Prominent Anti-War Russian Activists. The Moscow Times. 25 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
  39. ↑ Hughes, Trevor. 'We are that united family': Russia's war uproots Ukrainian Jews amid false Nazi claims. USA TODAY. Процитовано 20 січня 2023.
  40. ↑ Ukraine's Jews seek refuge in synagogues as Russia invades. Los Angeles Times. 25 лютого 2022. Процитовано 20 січня 2023.
  41. ↑ Brugen, Isabel van (19 січня 2023). Russian troops given pep talk with LGBTQ attacks and warnings of Satanism. Newsweek. Процитовано 22 січня 2023.
  42. ↑ Problems, disagreements best resolved through dialogue: Dalai Lama on Ukraine crisis - Times of India. The Times of India. Процитовано 22 січня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Релігія_під_час_російсько-української_війни&oldid=38471094