Рафаель Урданета

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рафаель Урданета
Прапор
Прапор
в. о. президента Великої Колумбії
4 вересня 1830 — 30 квітня 1831 року
Попередник: Хоакін Москера
Наступник: Президія у складі:
 
Ім'я при народженні: ісп. Rafael José Urdaneta Farías
Народження: 24 жовтня 1788(1788-10-24)[1]
Маракайбо, Венесуела
Смерть: 23 серпня 1845(1845-08-23)[1] (56 років)
Венесуела
Поховання: Національний пантеон Венесуели
Країна: Венесуела
Релігія: римо-католик[d]
Освіта: Colegio Mayor de San Bartoloméd і St. Bartholomew Major Colleged
Шлюб: Dolores Vargas Parísd
Діти: Luciano Urdaneta Vargasd[2] і Rafael Guillermo Urdaneta Vargasd

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Рафаель Хосе Урданета-і-Фаріа (ісп. Rafael José Urdaneta y Faría; 24 жовтня 1788 — 23 серпня 1845) — американський військовий і політичний діяч.

Біографія

[ред. | ред. код]

Рафаель Урданета народився в 1788 році в Маракайбо; його батьками були Мігель Херонімо Урданета-Баррененчеа-і-Троконіс і Марія Алехандріна Фаріас-Хіменес-де-Урданета. Він навчався в Каракаський семінарії, в 1804 році переїхав до Санта-Фе-де-Богота, де навчався в Коледжі Св. Варфоломія. У 1810 році взяв участь у революційних подіях і вступив в армію, де став сподвижником Сімона Болівара. Разом з останнім брав участь у визволенні Південної Америки від іспанського панування, після утворення Великої Колумбії був міністром оборони.

У 1830 році Болівар пішов у відставку з поста президента країни, і новим президентом став Хоакін Москера; в зв'язку з його постійними хворобами реальна влада зосередилася в руках віце-президента Домінго Кайседо. В цей час в Боготі розміщувалося два батальйону військ: з венесуельців, лояльних Болівару (і Урданеті), і з колумбійців, лояльних Сантандеру. Кайседо наказав передислокувати венесуельський батальйон в місто Тунха, що викликало хвилювання серед проживаючих в Боготі венесуельців. У подальшій сутичці батальйон венесуельців розгромив батальйон колумбійців, і президент Москера з віце-президентом Кайседо покинули столицю. Щоб врятувати країну від розвалу (і сподіваючись повернути Болівара на пост президента) Урданета 5 вересня 1830 проголосив себе главою держави.

Однак генерали-колумбійці відмовили Урданеті в підтримці, і почали бойові дії проти нього. Генерали Обандо і Лопес взяли під контроль південь країни, а генерал Сальвадор Кордова — північ. 14 квітня 1831 року ці фірми проголосили Кайседо законним і. о. президента, і зажадали від Урданети почати мирні переговори. Урданета погодився, і 28 квітня обидві сторони підписали а Апулія угода, відповідно до якого Урданета повернув владу Кайседо.

Після розпаду Великої Колумбії Урданета став жити в Венесуелі, і помер під час дипломатичної місії в Європі.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]