Ратуша Кишинева
| Ратуша Кишинева | |
|---|---|
|
| |
| 47°01′22″ пн. ш. 28°50′03″ сх. д. / 47.02300000002777836° пн. ш. 28.834300000027777600° сх. д.Координати: 47°01′22″ пн. ш. 28°50′03″ сх. д. / 47.02300000002777836° пн. ш. 28.834300000027777600° сх. д. | |
| Країна |
 Молдова |
| Розташування |
Муніципалітет Кишинеу Кишинів |
| Тип | мерія[d] і будівля |
| Стиль | еклектика (архітектура)[1] |
| Дата заснування | 1902[1] |
  Ратуша Кишинева Ратуша Кишинева (Молдова) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
.jpg)
Ратуша Кишинева (рум. Clădirea primăriei municipiului Chișinău) — резиденція муніципальної влади Кишинева, розташована на бульварі Стефана Великого. Будівлю внесено до Реєстру історичних та архітектурних пам'яток Молдови.
Історія[ред. | ред. код]
Наприкінці XIX століття міський голова Кишинева Карл Шмідт виступив з ініціативою звести нову будівлю Міської думи на ділянці землі головного бульвару міста, яку раніше займав склад пожежної частини. Проєктування будівлі доручили міському архітектору Митрофану Елладі у співпраці з Олександром Бернардацці. Будівлю відкрито 1901 року[2], після трьох років будівельних робіт. Будівля стала резиденцією муніципальної влади в грудні 1917 року, в ній проходила конференція більшовиків Румунського фронту[3].
1941 року Робітничо-селянська Червона армія залишала Кишинів і ратушу було підірвано. Після введення румунських військ у місто ратушу відновили (роботи закінчено 1944 року), але через бомбардування Кишинева під час Яссько-Кишинівської операції у серпні 1944 року її знову перетворено на руїни. Реконструкцією будівлі за фотографіями в 1946—1948 роках керував Роберт Курц. Від 1951 року в будівлі знову розміщувалися органи влади Кишинева — мер (примар) та міська рада[2].
Від 1951 року ратушу в Кишиневі не реставрували і її технічний стан поступово погіршувався. Причиною відмови від ремонту стала нестача коштів. Лише на початку 2018 року примар Кишинева Сільвія Раду повідомила, що планується відремонтувати фасад будівлі[2].
Архітектура[ред. | ред. код]
Будівлю зведено в стилі еклектики з явними елементами тосканської готики та ренесансу в зовнішньому оздобленні. Займає земельну ділянку між бульваром Стефана Великого та вулиці Влайку Пиркелаба. Головний вхід у ратушу — через розташований у кутку будівлі ризаліт, увінчаний вежею з годинником; над входом є балкон. У ратуші є внутрішній двір. Від моменту відкриття будівлі на першому поверсі ратуші розташовувалися магазини, на другому — офіси, приймальня та кабінети чиновників.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б http://www.monument.sit.md/stefan-cel-mare/83/
- ↑ а б в (foto) O istorie zbuciumată! Clădirea Primăriei Chișinău - de la edificiu rusesc, la sediul Consiliului Municipal | Telegraph Moldova. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 17 листопада 2020.
- ↑ voroh.com - Ворох старых бумаг. Архів оригіналу за 13 червня 2016. Процитовано 13 червня 2016.
Література[ред. | ред. код]
- Colesnic, Iurie; Starostenco, Petru (1997). Chișinău. Enciclopedie. Chișinău: ed. «Museum». pp. p. 381—382
