Піроманія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Піроманія (від грец. πυρ — вогонь і дав.-гр. μανία — манія) — розлад імпульсивної поведінки, що виражається у нестримному хворобливому потязі до підпалів, а також у сильному захопленні споглядання вогню та горіння.

Визначення піроманії як патологічного прагнення до розведення вогню з'явилося ще в 1824 році. Однак і сьогодні цей синдром до кінця не вивчений. Випадки піроманії є об'єктом дослідження як психіатрії, так й юриспруденції.

Пацієнти, спостерігаючи за пожежею, виявляють цікавість, відчувають радість, задоволення або полегшення. Пожежа ніколи не здійснюється ними заради матеріальної вигоди, для приховування злочинів, чи як вираз суспільно-політичного протесту.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Артур Ребер. Большой толковый психологический словарь. Т. 2 (П-Я): Пер. с англ. — М.: Вече; АСТ, 2000. — 560 с. (рос.) ISBN 5-7838-0606-4 (рос.)