Пірникоза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пірникоза
Пірникоза велика
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Пірникозоподібні (Podicipediformes)
Родина: Пірникозові (Podicipedidae)
Рід: Пірникоза (Podiceps)
Latham, 1787
Види
Посилання
Вікісховище: Podiceps
Віківиди: Podiceps
EOL: 45509030
ITIS: 174478
NCBI: 37049
Fossilworks: 39553

Пірни́коза[1], або норець (Podiceps) — рід водоплавних птахів родини пірникозових. Назва птаха утворена контамінацією слів пірнати і коза: велика пірникоза має на голові два чуби, що нагадують роги[2].

Загальна характеристика

[ред. | ред. код]

Маса від 250 г до 1,5 кг. У шлюбному вбранні на голові, а у деяких і на шиї розвиваються різноманітні прикрашаючі «вушка», комірці з пір'я, що забарвлені в червоні, коричневі, золотисті або білі кольори. Пірникози подібні за зовнішнім виглядом до гагар, але, на відміну від останніх, у пірникоз немає плавальних перетинок, кожен палець у них має шкірясту лопать.

Пірникози добре плавають і пірнають. Літають досить погано, а Podiceps taczanowskii майже розучилась літати.

Свої гнізда влаштовують у заростях надводної рослинності. Гніздо пірникоз може плавати на воді, хоча частіше спирається на підводні рослини або дно на мілководді. Кладка зазвичай складається з 6—8 яєць, забарвлених в один тон. Пташенята виводкові, перший час вони багато часу проводять на спинах своїх батьків. Основна їжа пірникоз — риба, жаби та водні комахи.

Найбільше поширені пірникози сірощока, чорношия та червоношия. Пірникоза велика гніздиться повсюдно в Старому Світі, Австралії та Новій Зеландії. Тільки в Південній і Центральній Америці мешкають ще 5 видів.

Рід пірникоза нараховує 9 видів, у тому числі 1 вимерлий у історичний час. Перші 4 види зустрічаються на території України:

Нерідко до роду Podiceps відносять також пірникозу малу, інколи виокремлюючи в інший рід Tachybaptus .

Викопні види роду Podiceps:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Анотований список назв птахів фауни України. — К. —Львів, 2007. — 111 с. — ISBN 966-8734-08-4.
  2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

Література

[ред. | ред. код]
  • Норець (Podiceps) // Біологічний словник : 2-е вид. / за редакцією академіка АН УРСР К. М. Ситника, члена-кореспондента АН УРСР В. О. Топачевського. — К. : Головна редакція УРЕ, 1986. — С. 397.
  • Фауна України : В 40 т. Т. 5 : Птахи. Вип. 1 : Гагари, норці, трубконосі, веслоногі, голінасті, фламінго / Л. О. Смогоржевський. – К. : Наук. думка, 1979. – 188 с.
  • Фауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М. : Агропромиздат, 1991. — 311 с.
  • Ogilvie, Malcolm Alexander & Rose, Chris (2003): Grebes of the World. B. Coleman, Uxbridge. ISBN 1-872842-03-8
  • Murray, Bertram G. Jr (1967): Grebes from the Late Pliocene of North America. — Condor. — 69(3): 277—288.