Полярні Зорі
Місто
 Вид з озера Пінозеро
Координати 67°21′57″ пн. ш. 32°29′53″ сх. д. / 67.36583333336078283° пн. ш. 32.49805555558377534° сх. д.Координати: 67°21′57″ пн. ш. 32°29′53″ сх. д. / 67.36583333336078283° пн. ш. 32.49805555558377534° сх. д.
|
Полярні Зорі (рос. Полярные Зори) — місто (з 1991), адміністративний центр Полярнозорського міського округу Мурманської області РФ. Біля міста розташована Кольська АЕС.
Населення — 14 853 чол. (2015)
Місто розташоване на березі р. Нивка та о. Пінозеро, за 224 км від Мурманська. Найближчі н.п. Зашеєк (3 км), Пінозеро (4 км), Нивський (8 км) і Африканда (13 км). Місто оточене територією Зашейківського лісництва. Полярні Зорі є одним із найбільш північних міст, у яких не спостерігається полярної ночі. Найкоротший день (22.12) в Полярних Зорях триває 21 хв.
Полярні Зорі були включені в облікові дані і отримали статус робочого селища рішенням Мурманського облвиконкому № 640 від 20.12.1973.
Статус міста обласного підпорядкування був наданий Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 22.04.1991. Раніше селище та прилегла територія підпорядковувалися міській раді м. Апатити.
Начальником управління будівництва і фактично засновником міста і Кольської АЕС був Олександр Степанович Андрушечко.
Містоутворюючим підприємством є Кольська АЕС, на якій працюють близько 2000 чол.[19] На роботі в муніципальних підприємствах зайнято близько 1 тис. чол.[20]
Також в місті діють Нива ГЕС-1 (26 МВт), ВАТ «Атоменергоремонт», Кольська Електромонтажна Компанія «ГЕМ», ВАТ «Енергоспецмонтаж», Р-Транс. Діють електрична котельня (54 МВт) та мазутна котельня, медико-санітарна частина № 118, відділення Сбербанку та банку ДНБНор, кілька супермаркетів, а також інші фірми та підприємства.
У місті розвинене автобусне та таксомоторне сполучення. Проїзд на Кольську АЕС і гірськолижний комплекс «Салма» здійснюється автобусами підприємства. Основна автодорожня магістраль, яка зв'язує місто з рештою країни (E105-М18), проходить за 0,5 км від міської межі. Для приміського сполучення використовується електропоїзд Кандалакша — Полярні Зорі — Апатити. У місті є залізнична станція. Найближчий аеропорт - Хібіни.
У місті працюють 4 оператори стільникового зв'язку GSM: Мегафон, МТС, Білайн, Tele2.
У місті є Льодовий палац, гірськолижний комплекс «Салма», лижна траса, плавальний басейн, розважальні центри, кафе та ресторани. Діють 3 готелі: «Нивські береги», «Піренга» та «Зорі».
.jpg)
Першим мером міста Полярні Зорі була Людмила Олександрівна Чистова, колишній комсомольський працівник м. Апатити. В даний час працює в адміністрації губернатора Мурманської області.
Другим мером був обраний Валерій Миронов, який працював до обрання начальником Полярнозорінського відділення податкової інспекції.
Третім мером був Володимир Лукич Гончаренко, до обрання на посаду працював заступником Валерія Миронова.
З 2006 4-м мером міста є колишній глава юридичного відділу Кольської АЕС Микола Миколайович Голдобін.
У листопада 2013 мером обрано Максима Олеговича Пухова.
Місто зустрічається в романах Андрія Буторіна «Північ», «Облога раю» та «Дочка небесного духу» з проекту «Всесвіт Метро 2033», а також згадується в оригінальному романі Дмитра Глуховського «Метро 2034».
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1979 года Численность городского населения РСФСР, ее территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 25 вересня 2013.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность городского населения РСФСР, ее территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Архів оригіналу за 26 вересня 2011.
- ↑ а б в г д е ж и к Народная энциклопедия «Мой город». Полярные Зори
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
- ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года (рос.). Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 2 січня 2014.
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Том 1 «Численность, размещение и возрастно-половой состав населения Мурманской области» (рос.). Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 2 лютого 2014.
- ↑ Мурманская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2009-2015 годов
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года (рос.). Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 31 травня 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года (рос.). М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат. 2013. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
{{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр|description=(довідка) - ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года (рос.). Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года (рос.). Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2016 года (рос.). 5 жовтня 2018. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года (рос.). 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года (рос.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 31 липня 2019.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года (рос.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 17 жовтня 2020.
- ↑ Таблица 5. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, городских округов, муниципальных районов, муниципальных округов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов с населением 3000 человек и более (XLSX) (рос.). Архів оригіналу за 1 вересня 2022. Процитовано 1 вересня 2022.
{{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр|subtitle=(довідка) - ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2023 года (с учётом итогов Всероссийской переписи населения 2020 г.) (рос.). 18 серпня 2023. Процитовано 23 серпня 2023.
{{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр|subtitle=(довідка) - ↑ Кольська АЕС: полярнозорінці отримають нагороди конкурсу «Інженер року-2008»
- ↑ Муніципальні підприємства та установи на сайті міста. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 вересня 2015.
- Офіційний сайт(рос.)
- Мапа міста(рос.)
- Опис герба міста(рос.)
- Сайт Кольської АЕС(рос.)
| ||||||||
| |||||