Покотило Іван Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Покотило Іван Григорович
Народження 23 вересня 1911(1911-09-23)
Балтський повіт, Подільська губернія, Російська імперія
Смерть 13 січня 1945(1945-01-13) (33 роки)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  СРСР
Звання старший лейтенант
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки
CMNS: Покотило Іван Григорович у Вікісховищі

Іван Григорович Покотило (19111945) — гвардії старший лейтенант Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1944).

Біографія[ред. | ред. код]

Плита колумбарію Покотілова на Новодівичому кладовищі Москви.
Пам'ятник у рідному
селі Дубинове

Іван Покотило народився 23 вересня 1911 року в селі Дубинове Тридубської волості Балтського повіту Подільської губернії (нині — Савранський район Одеської області України). Закінчив початкову школу. У 1930 році був призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. У 1938 році він закінчив курси молодших лейтенантів. З лютого 1943 року — на фронті Другої світової[1].

До листопада 1943 р. гвардії старший лейтенант Іван Покотило був старшим ад'ютантом мотострілецького кулеметного батальйону 55-ї гвардійської танкової бригади (7-го гвардійського танкового корпусу, 3-ї гвардійської танкової армії, 1-го Українського фронту). Відзначився під час звільнення Української РСР. У період з 4 по 14 листопада 1943 року сформований підрозділ Покотила діяв у ворожому тилу під Києвом і Попільнею, відбивши велику кількість німецьких контратак. У тих боях Покотило отримав поранення, але продовжував бої, успішно вивівши батальйон з ворожого оточення[1].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року гвардії старший лейтенант Іван Покотило був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[1][2].

У наступних боях Покотило отримав важкі поранення[1], від яких помер в госпіталі 13 січня 1945 року[3]. Його прах похований в колумбарії Новодівичого кладовища Москви[4].

Нагороди[ред. | ред. код]

Був нагороджений орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни 2-го ступеня і Червоної Зірки[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Покатилов Иван Григорьевич (рос.). AZ Library. Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 2014-5-27.
  2. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 10 января 1944 года [Архівовано 7 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 19 января (№ 3 (263)). — С. 1
  3. Документы ОБД «Мемориал».
  4. Покатилов Иван Григорьевич (рос.). [1]. Архів оригіналу за 27 травня 2014. Процитовано 2014-5-27.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]