Повіти Естонії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГіюмааЛяенемааСааремааГар'юмааЛяене-ВірумааІда-ВірумааРапламааПярнумааЯрвамааВільяндімааЙиґевамааТартумааВалгамааПилвамааВирумаа
Інтерактивна мапа повітів Естонії

Повіти (ест. maakonnad) — адміністративна територіальна одиниця Естонії. Територія Естонії складається з 15 повітів, 13 з яких знаходиться материку, а два повіти, що залишилися — Гіюма і Сааремаа знаходяться на однойменних островах. Місцеве самоврядування кожного повіту очолюється губернатором, який представляє національний уряд на регіональному рівні. Губернатори призначаються національним урядом строком на п'ять років.[1]

Кожен повіт далі ділиться на міські та сільські муніципалітети, а також на волості.

Число і назви повітів не були порушені, але їхні кордони були змінені в результаті адміністративної реформи на муніципальних виборах, які пройшли 15 жовтня 2017 року, в результаті чого число муніципалітетів входять в повіти скоротилося з 213 до 79.[2]

Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
Естонії
Категорія КатегоріяІнші країни

Список сучасних повітів

[ред. | ред. код]

Загальна площа Естонії 45 226 км², а чисельність населення на 2020 рік 1 328 360 осіб[3][4]

Герб Регіон Площа
(км²)
Населення Густота населення
(осіб/км²)
Адм. центр Докладніше
Гар'юмаа 4333 611 783 140.9 Таллінн докладніше
Гіюмаа 1023 9550 9.3 Кярдла докладніше
Іда-Вірумаа 2972 136 240 46 Йихві докладніше
Йигевамаа 2,545 28 734 11.29 Йиґева докладніше
Ярвамаа 2460 30 841 13 Пайде докладніше
Ляенемаа 2383 24 948 10.3 Хаапсалу докладніше
Ляене-Вірумаа 3628 59 791 16 Раквере докладніше
Пилвамаа 2165 28 507 13 Пилва докладніше
Пярнумаа 4807 84 462 18 Пярну докладніше
Рапламаа 2980 34 614 12.4 Рапла докладніше
Сааремаа 2922 34 041 12 Курессааре докладніше
Тартумаа 2993 150 167 50 Тарту докладніше
Валгамаа 2044 30 931 14.7 Валга докладніше
Вільяндімаа 3422 48 101 14 Вільянді докладніше
Вирумаа 2305 34 185 15 Виру докладніше

Історія

[ред. | ред. код]

Повіти та воєводства на початку 17 століття

[ред. | ред. код]

Шведські володіння:

  • Алутагуза
  • Гар'юма
  • Ярваама
  • Ляене
  • Вірумаа
Адміністративно-територіальний поділ Естонії в 18 столітті

Польські володіння:

  • Парнавське воєводство
  • Тартуське воєводство

Данські володіння:

  • Сааремаа

Губернії (повіти) після адміністративної реформи 1780-х до 1910-х років

[ред. | ред. код]

Естляндська губернія:

  • Гар'юма
  • Ярваама
  • Ляене
  • Вірумаа

Ліфляндська губернія:

  • Пярнумаа
  • Тартумаа
  • Вільяндімаа
  • Вирумаа
  • Сааремаа
Адміністративно-територіальний поділ Естонії в 1925 році

Повіти 1918—1940

[ред. | ред. код]
  • Гар'юма
  • Ярваама
  • Ляене
  • Пярнуума
  • Петсерімаа
  • Саарема
  • Тартумаа
  • Валгамаа
  • Вільяндімаа
  • Вірумаа
  • Вирумаа

Територіальний поділ 1940—1991

[ред. | ред. код]
Адміністративно-територіальний поділ Естонії в 1957 році

З моменту окупації Естонії Радянським союзом і до 1945 року в республіці зберігався колишній адміністративний поділ на повіти, муніципалітети і волості, що зберігся ще з 1918 року.[5]

У вересні 1950 року розподіл на колишню систему адміністративно-територіального поділу було скасовано. Замість повітів, муніципалітетів і волостей було утворено 39 районів.[6]

У 1952 році було прийнято рішення про утворення на території Естонії областей. Спочатку були створені дві області — Талліннська і Тартуська, а потім, з частин раніше утворених областей була створена третя — Пярнуська. В результаті Пярнуська область складалася з 14 південно-західних районів, Тартуська — з 13 східних, а Талліннська — з 12 північних. Проіснувал такий поділ до весни 1953 року.[7]

З 1955 по 1965 рік йшов практично безперервний процес коригування територіального поділу регіону. На кінець 1961 року на території Естонії існувало вже 6 міст республіканського підпорядкування і 21 район.[8]

До 1965 року остаточно сформувалося адміністративний поділ Естонії на 15 районів. Такий поділ зберігався і в сучасній Естонії до 2017 року, за винятком того, що райони стали зватися повітами, і деякі назви районів були перейменовані.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Local Governments | Ministry of Finance of the Republic of Estonia. www.rahandusministeerium.ee.
  2. Administrative reform 2017 in Estonia . kaitseministeerium.ee.
  3. Population at beginning of year - Statistics Estonia. www.stat.ee. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 18 травня 2020.
  4. United Nations statistics.
  5. Eesti NSV Teataja ; 30 1945-09-08. Art. 463. Pärnu maakonna valdades küla tõõrahva saadikute nõukogude moodustamise kohta. www.digar.ee.
  6. Eesti NSV Teataja; Art.114. Seadlus maarajoonide moodustamise kohta Eesti NSV-s. www.digar.ee.
  7. Eesti NSV Teataja; Art. 18. Seadlus Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi koosseisus Tallinna, Pärnu ja Tartu oblastite moodustamise kohta. www.digar.ee.
  8. Eesti NSV Teataja; Art. 19. Seadlus Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi koosseisus Tallinna, Pärnu ja Tartu oblastite moodustamise kohta. www.digar.ee.