Пишчевич Олександр Семенович
Пишчевич Олександр Семенович | |
---|---|
Народився |
1764[1][2] або 31 травня 1764 Демидов, Росія |
Помер | 1805[1][2] або 20 березня 1820 |
Країна | Росія[2] |
Діяльність | солдат |
Галузь | військова справа[1] |
Знання мов | російська[1] і сербська[1] |
Батько | Пишчевич Семен Степанович |
Пишчевич Олександр Семенович (31 травня 1764 — 20 березня 1820) — військовий діяч, поміщик із Нової Сербії, письменник-мемуарист, сербського походження.
Життєпис[ред. | ред. код]
Син (народився вже в Російській імперії) Семена Пишчевича. Вступив на службу кадетом 1776. Володів німецькою та французькою мовами. Служив у кінноті (проти волі батька, який хотів бачити в ньому артилериста), але кар'єри не зробив (дослужився лише до майорського чину).
За прикладом батька склав опис власного життя («Жизнь Александра Пишчевича, им самим писанная»). Як і батьківський життєпис, твір складався із 3-х частин:
- до 1787 — спомини про юнацьке навчання та початок служби (анексія Криму 1783 й служба на Кавказі);
- до 1794 — перебування в Катеринославській армії, подальша служба на Кавказі та участь у російсько-турецькій війні 1787—1791;
- до 1798 — служба в Нарвському карабінерному полку, перехід на цивільну службу із воцарінням імператора Павла І й відставка.
Мемуари містять багаті відомості про військові дії російської армії в Криму та на Кавказі, про окремі персоналії і в цілому про життя Новоросійського краю, змальовують побут місцевого дворянства (через конфлікти з батьком автор був доволі іронічно налаштований до «новосербського» середовища, себе Олександр Пишчевич трактував уже як «росіянина»).
Пишчевич є також автором низки інших творів з історії Південної України.
Родина[ред. | ред. код]
Батько — Симеон Пишчевич. Мати — Катерина Дмитрівна, з дому Хорват, племінниця Івана Хорвата, ініціатора створення Нової Сербії та Слов'яносербії.
Дружина — Марія Федорівна (?). Син — Платон.
Нащадок — Пищевич Семен Григорович.
Пам'ять[ред. | ред. код]
19 лютого 2016, в рамках декомунізації в Україні в Олександрії один з провулків в історичній частині міста було названо «Родини Пищевичів»[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е Czech National Authority Database
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #130573647 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Перейменування в Олександрії
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Вирський Д. С. Пишчевич Олександр Семенович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
Література[ред. | ред. код]
- Бойко А. В. Південна Україна останньої чверті XVIII ст.: Аналіз джерел. К., 2000.
|