Пауло Енріке Соуза де Олівейра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Пауло Енріке
Особисті дані
Повне ім'я Пауло Енріке Соуза де Олівейра
Народження 5 січня 1943(1943-01-05) (81 рік)
  Макае, Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Зріст 173 см
Вага 65 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція лівий захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1960–1971 Бразилія «Фламенго»  ? (?)
1971 Бразилія «Ботафогу»  ? (?)
1972 Бразилія «Фламенго»  ? (?)
1972–1973 Бразилія «Аваї»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1966–1967 Бразилія Бразилія 10 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Пауло Енріке Соуза де Олівейра (порт. Paulo Henrique Souza de Oliveira, нар. 5 січня 1943, Макае) — бразильський футболіст, що грав на позиції лівого захисника. Виступав за клуби «Фламенго», «Ботафогу» та «Аваї», а також національну збірну Бразилії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1960 року виступами за команду «Фламенго», в якій провів одинадцять сезонів, взявши участь у 15 матчах чемпіонату, будучи капітаном клубу в 60-х роках. Він зіграв за клуб у 437 матчах і забив 14 голів, вигравши 19 титулів, включаючи Ліги Каріока 1963, 1965 і 1972 років та турнір Ріо-Сан-Паулу 1961 року[1].

1971 року виступав за «Ботафогу», після чого повернувся у «Фламенго», де виграв черговий чемпіонат Каріоки в 1972 році.

Завершив ігрову кар'єру у команді «Аваї», за яку виступав протягом 1972—1973 років, вигравши у другому сезоні Лігу Катаріненсе[2].

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

4 червня 1966 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Бразилії у матчі проти збірної Перу. А вже наступного місяця у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1966 року в Англії, де зіграв у двох матчах проти Болгарії (2:0) та Угорщини (1:3)[3], а його команда сенсаційно не вийшла з групи.

19 вересня 1967 року в Сантьяго проти Чилі зіграв свій останній матч за збірну. Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 2 роки, провів у її формі 10 матчів та ще три неофіційні гри[2].

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Фламенго»: 1963, 1965, 1972
«Фламенго»: 1961
«Аваї»: 1973

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Його син, Пауло Енріке Філью[en] (1964—2017), також був футболістом[4][5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Paulo Henrique - Que fim levou?. Terceiro Tempo. Процитовано 27 листопада 2020.
  2. а б Folha Online - Especial - 2006 - Copa. www1.folha.uol.com.br. Процитовано 27 листопада 2020.
  3. Seleção Brasileira 1964-1966. www.rsssfbrasil.com. Процитовано 19 листопада 2020.
  4. Ex-jogador e técnico do Flamengo, Paulo Henrique morre aos 52 anos (Portuguese) . Globo Esporte. 13 лютого 2017. Процитовано 15 лютого 2017.
  5. Morre Paulo Henrique Filho, ex-jogador e ex-técnico do Flamengo (Portuguese) . Clube de Regatas do Flamengo. 14 лютого 2017. Процитовано 15 лютого 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]