Паросмія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Паросмія (тропосмія, какосмія) — це дисфункція чуття нюху, що характеризується нездатністю мозку правильно визначити природу запахів[1]. У МКХ-10 цей розлад позначено кодом R43.1[2].

Як правило, замість нормального сприйняття того чи іншого запаху пацієнт відчуває неприємний запах — «горілий», «гнилий», «фекальний» або «хімічний»[3], хоча у рідкісних випадках виникає відчуття приємного запаху — подібне явище називається еуосмія[4]. Паросмія була рідкісним і малодослідженим розладом до 2020 року, коли вона стала відносно більше поширеною як побічний ефект COVID-19[5].

Причини

[ред. | ред. код]

Існує безліч захворювань, з якими може бути пов'язана паросмія. Під керівництвом професора Квебецького університету Йоханнеса Фраснеллі було досліджено п'ятьох обстежених пацієнтів, що страждали на паросмію або фантосмію, і більшість з цих випадків виявилася наслідком інфекцій верхніх дихальних шляхів (ГРВІ)[3]. Існує гіпотеза, що ГРВІ можуть призвести до паросмії через пошкодження нейронів нюхових рецепторів[6]. Також цей розлад пов'язаний з коронавірусною хворобою 2019 року як її побічний ефект[7]. Крім того, з паросмією пов'язують вплив шкідливих розчинників, зокрема через спричинені ними пошкодження нюхових рецепторів[8].

Пошкодження цих нейронів може призвести до того, що вони втрачають можливість правильно кодувати сигнал, який представляє певний запах, і відсилають помилковий сигнал до нюхової цибулини. Помилковий сигнал викликає відчуття не того запаху, через який виник, і, таким чином, пацієнт не може ототожнти вхідний запах з тим, який відчуває. Крім того, до викривлення сприйняття запахів може призвести пошкодження безпосередньо нюхової цибулини, наприклад внаслідок черепно-мозкової травми. Відомі випадки, коли тимчасову паросмію спричиняє скронева епілепсія: паросмія починається після епілептичного нападу і триває тиждень або два після нього[9]. В деяких випадках паросмія або фантосмія виникають при хворобі Паркінсона[10].

Діагностика

[ред. | ред. код]

Одним із методів діагностики паросмії є нюховий ідентифікаційний тест університету Пенсільванії[en] (University of Pennsylvania smell identification test, UPSIT). Іншим методом є використання «нюхальних паличок» («sniffin' sticks»)[11]. Ці техніки можуть допомогти визначити, чи можна віднести певний випадок паросмії лише до одного стимулюючого запаху, або ж існує ціла група запахів, що сприймаються у викривленому вигляді. В одному випадку, дослідженому групою професора Франселлі, певні запахи (зокрема кави, цигарок, цибулі та парфумів) викликали у пацієнта «нудотний» запах, що не асоціювався з будь-яким з відомих запахів. В іншому дослідженні, описаному в тій же статті, пацієнтка страждала на паросмію лише в одній ніздрі, а іншою сприймала запахи нормально. Медичний огляд, включаючи МРТ, не виявив ніяких відхилень; проте паросмія в цьому випадку прогресувала, з часом посилюючись[3].

Лікування

[ред. | ред. код]

У більшості пацієнтів, які страждають на паросмію, її симптоми з часом слабшають. Іноді розлад триває протягом багатьох років, це, безумовно, не більшість випадків. Застосовуються експериментальні методи лікування паросмії за допомогою L-ДОФА[12], але інших методів лікування наразі не існує (окрім таких, що викликають аносмію або гіпосмію при якій запахи взагалі майже не сприймаються).

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Фантосмія — відчуття запахів, які насправді відсутні.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bonfils, P; P Avan; P Faulcon; D Malinvaud (Feb 2005). Distorted odorant perception - Analysis of a series of 56 patients with parosmia. Archives of Otolaryngology–Head & Neck Surgery. 131 (2): 107—112. doi:10.1001/archotol.131.2.107. PMID 15723940.
  2. МКБ-10: R43.1 — Паросмия.
  3. а б в Franselli, J; B.N. Landis; S. Heilmann; B. Hauswald; K.B. Huttenbrink; J.S. Lacroix; D.A. Leopold; T. Hummel (2004). Clinical presentation of qualitative olfactory dysfunction. Eur Arch Otohinolaryngol. 261: 411—415.
  4. Landis, B.N.; J. Frasnelli J; T. Hummel (January 2006). Euosmia: A rare form of parosmia. Acta Oto-Laryngologica. 126 (1): 101—103. doi:10.1080/00016480510043954. PMID 16308262.
  5. Schoch, Deborah (15 червня 2021). Distorted, Bizarre Food Smells Haunt Covid Survivors. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 20 червня 2021.
  6. Fukazawa, K (Jan 2005). A local steroid injection method for olfactory loss due to upper respiratory infection. Chemical Senses. 30: 1212—3. doi:10.1093/chemse/bjh189. PMID 15738120.
  7. Moss, Alex (28 серпня 2020). Covid-19 smell loss 'made meat taste like petrol'. BBC News (брит.). Процитовано 28 серпня 2020.
  8. Emmett, EA (1976). Parosmia and hyposmia induced by solvent exposure. British Journal of Industrial Medicine. 33 (3): 196—8. doi:10.1136/oem.33.3.196. PMC 1008135. PMID 963006.
  9. Jacek, Sarah; R.J. Stevenson; L.A. Miller (November 2007). Olfactory dysfunction in temporal lobe epilepsy: A case of ictus-related parosmia. Epilepsy & Behavior. 11 (3): 466—70. doi:10.1016/j.yebeh.2007.05.016. PMID 17761459.
  10. Antje Haehner, Thomas Hummel, Heinz Reichmann. Olfactory Loss in Parkinson's Disease.
  11. Wolfensberger, M.; Schnieper, I.; Welge-Lüssen, A. (March 2000). Sniffin'Sticks: a new olfactory test battery. Acta Oto-Laryngologica. 120 (2): 303—306. doi:10.1080/000164800750001134. ISSN 0001-6489. PMID 11603794.
  12. Neundorfer, B; T Valdivieso (1977). Parosmia and anosmia under L-Dopa Therapy. Nervenarzt. 48 (5): 283—4. PMID 895952.