П'єрпаоло Бізолі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
П'єрпаоло Бізолі
П'єрпаоло Бізолі
П'єрпаоло Бізолі
Особисті дані
Народження 20 листопада 1966(1966-11-20) (57 років)
  Порретта-Терме, Італія
Зріст 180 см
Вага 73 кг
Громадянство  Італія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1981–1983 Італія «Порретта» 32 (2)
1984–1987 Італія «Пістоєзе» 66 (3)
1987–1988 Італія «Алессандрія» 33 (4)
1988–1989 Італія «Ареццо» 34 (3)
1989–1991 Італія «В'яреджо» 67 (8)
1991–1997 Італія «Кальярі» 164 (5)
1997–1999 Італія «Емполі» 40 (0)
1999–2000 Італія «Перуджа» 28 (0)
2000–2001 Італія «Брешія» 33 (2)
2001–2002 Італія «Пістоєзе» 30 (1)
2002–2003 Італія «Порретта» 11 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2002–2004 Італія «Порретта»
2004–2005 Італія «Фіорентина» (помічник)
2005–2007 Італія «Прато»
2007–2008 Італія «Фоліньйо»
2008–2010 Італія «Чезена»
2010 Італія «Кальярі»
2011 Італія «Болонья»
2012–2014 Італія «Чезена»
2015–2016 Італія «Перуджа»
2016–2017 Італія «Віченца»
2017–2019 Італія «Падова»
2020– Італія «Кремонезе»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

П'єрпаоло Бізолі (італ. Pierpaolo Bisoli, нар. 20 листопада 1966, Порретта-Терме) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2020 року очолює тренерський штаб команди «Кремонезе».

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1981 року виступами в аматорському клубі з рідного міста «Порретта», в якому провів два сезони, взявши участь у 32 матчах чемпіонату. Звідти в 1984 році він перейшов в «Пістоєзе». Потім виступав за клуби «Алессандрія», «Ареццо» та «В'яреджо».

У 1991 році Бізолі став гравцем «Кальярі» де провів 6 років. Найбільш вдалим став для футболіста сезон 1993/94, коли він разом з клубом грав у матчах Кубка УЄФА. У тому році гравець був основним диспетчером сардинців, забезпечуючи передачами Луїса Олівейру і Роберто Муцці, зробивши 15 гольових пасів.

У 1997 році, коли клуб покинув Серію А, а Бізолі отримав переломи великої і малої гомілкових кісток, він покинув команду і приєднався до «Емполі». Потім півзахисник грав за «Брешію» та «Пістоєзе», а завершив кар'єру в першій своїй команді — «Порретті».

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

У тому ж аматорському клубі Бізолі почав свою тренерську кар'єру, пропрацювавши в «Порретті» два роки. Потім П'єрпаоло пішов в «Фіорентину», ставши асистентом Еміліано Мондоніко[1], а потім Діно Дзоффа. Потім Бізолі став головним тренером клубу «Прато», де при ньому дебютував і став гравцем основи Алессандро Дьяманті. У 2007 році Бізолі став головним тренером клубу «Фоліньйо», з яким досяг стадії плей-оф виходу в Серію Б, проте в тому розіграші клуб програв.

6 червня 2008 року Бізолі став головним тренером «Чезени» і в першому ж сезоні вийшов з клубом в Серію Б, а на наступний рік П'єрпаоло зміг вивести команду вже в Серію А, чого клуб досяг вперше за 19 років[2] і був обраний найкращим тренером другого італійського дивізіону[3]. Однак на святкуванні виходу у вищий італійський дивізіон Бізолі оголосив, що йде з посади головного тренера клубу: «Я пояснив президенту клубу, що мені було б складно знайти мотивацію після двох незабутніх сезонів, проведених в „Чезені“. Я просто не можу настільки ж віддавати себе команді, як це було раніше»[4].

22 червня 2010 року Бізолі став головним тренером клубу «Кальярі»[2]. Однак там фахівець пропрацював недовго: вже після 12 туру чемпіонату він був звільнений за незадовільні результати команди — клуб до того моменту займав 19 місце в Серії А, набравши 11 очок, і перебував у «зоні вильоту»[5].

26 травня 2011 року Бізолі був призначений головним тренером «Болоньї», змінивши на цьому посту Альберто Малезані; контракт з тренером було підписано на 2 роки[6]. 4 жовтня 2011 року був звільнений з поста головного тренера «Болоньї» за незадовільні результати клубу (останнє місце після 6-го туру Серії А сезону 2011/12)[7][8].

11 вересня 2012 року він повернувся в «Чезену», що без П'єрпаоло вилетіла з вищого дивізіону. Бізолі у сезоні 2013/14 зумів виграти з командою плей-оф і повернути її до Серії А. Однак 8 грудня 2014 року він був звільнений через незадовільні результати, коли «Чезена» потрапила в зону вильоту.

5 червня 2015 року призначений головним тренером «Перуджі», змінивши на цьому посту Андреа Камплоне. Контракт був підписаний на 2 роки з можливістю продовження ще на 1 рік[9]. Втім команда закінчила сезон 2015/16 на 10 місці в Серії Б і не вийшла в плей-оф, і Бізолі покинув клуб, а частину наступного сезону очолював іншу команду другого дивізіону «Віченца»[10].

21 червня 2017 року очолив тренерський штаб команди «Падова»[11], з якою у першому ж сезоні виграв свій дивізіон Серії С і вийшов до Серії Б[12]. Працював з командою до відставки у березні 2019 року.

5 березня 2020 року був призначений очільником тренерського штабу «Кремонезе».

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Чезена»: 2008/09 (група А)
«Падова»: 2017/18 (група B)

Особисті

[ред. | ред. код]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

П'єрпаоло має сина Дімітрія Бізолі[it], який також став футболістом.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Fiorentina, lo staff tecnico e medico per la prossima stagione
  2. а б П Бізолі — новий тренер «Кальярі»
  3. Моурінью визнаний найкращим тренером серії А в сезоні-2009/10
  4. Головний тренер «Чезени» пішов у відставку
  5. Бізолі звільнений з поста головного тренера «Кальярі»
  6. Зміна влади у «Болоньї»
  7. Nota della Società (італ.). Sito ufficiale del Bologna FC. 4 жовтня 2011. Архів оригіналу за 1 серпня 2012. Процитовано 4 жовтня 2011.
  8. Serie A: FC Bologna entlässt Trainer Bisoli (нім.). transfermarkt.de. 4 жовтня 2011. Архів оригіналу за 5 жовтня 2011. Процитовано 4 жовтня 2011. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=404 (довідка)
  9. Pierpaolo Bisoli è il nuovo allenatore del Perugia (італ.). Sito ufficiale-AC Perugia Calcio. 5 червня 2015. Процитовано 5 вересня 2015.
  10. L’allenatore Pierpaolo Bisoli è stato sollevato dall’incarico. 18 aprile 2017.
  11. Pierpaolo Bisoli sarà il nuovo allenatore del Calcio Padova padovacalcio.it
  12. Finisce l'incubo: il Padova torna in Serie B. 23 apr 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]