Олімпійський орден

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ульріх Фельдгофф[de] з Олімпійським орденом

Олімпійський орден — найвища нагорода олімпійського руху, започаткована МОК у травні 1975 на заміну Олімпійському сертифікату. Початково існувало три ступені ордена — золотий, срібний та бронзовий, але у 1984 році на 87-й сесії МОК[en] бронзовий ступінь було скасовано[1]. Олімпійським орденом нагороджуються особи, що зробили значний внесок в олімпійський рух. За традицією золотий Олімпійський орден отримують на церемонії закриття Олімпіад голови організаційних комітетів Олімпійських ігор.

Олімпійський орден має вигляд золотого, срібного або бронзового ланцюжка з п'ятьма переплетеними олімпійськими кільцями в обрамленні лаврових листків з обох боків. Для щоденного носіння призначений невеличкий значок у формі переплетених кілець.

Надя Коменеч — єдина людина, яка отримувала Орден двічі[2], у 1984[3][4] та 2004[5] роках.

Знаки ордена

[ред. | ред. код]
Олімпійський орден

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Decisions at the 87th IOC Session [Архівовано 30 листопада 2021 у Wayback Machine.], page 160: The different grades of the Olympic Order have been abolished. The Olympic Order will now be awarded without any differentiation between the bronze or silver. The Olympic Order in gold will still be presented under exceptional circumstances
  2. Nadia Comăneci [Архівовано 30 листопада 2021 у Wayback Machine.] / She is the only person to have received this honour twice, and was also the youngest recipient
  3. Olympic awards presented at the 87th IOC Session [Архівовано 30 листопада 2021 у Wayback Machine.], page 164-165: [The Olympic] Silver [Order awarded to] ... Nadia Comaneci (ROM), Olympic gymnastics champion in 1976 at Montreal
  4. Olympic Awards presented at the 87th IOC Session (PDF), Olympic Review '84, International Olympic Committee, процитовано 15 травня 2015 — через LA84 Foundation
  5. A new trophy for Nadia Comaneci. International Olympic Committee. 29 березня 2004. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 1 грудня 2021.