Обговорення:Вуглець

Це сторінка обговорень та пропозицій для статті Вуглець
Будь ласка, підписуйте свої коментарі (для цього наберіть ~~~~ або натисніть кнопку    над віконцем редагування) Нові теми починайте внизу сторінки (додати тему). Вперше у Вікіпедії? Ласкаво просимо! Часті запитання. Це сторінка для обговорення не предмета статті, а тільки цієї статті. Правила обговорень Будьте ввічливі Припускайте добрі наміри Не допускайте образ Не прискіпуйтеся до новачків

Ця стаття є частиною Проєкту:Фізика (рівень: 1, важливість: найвища)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані фізики. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
I (повна)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Фізика має рівень «майже повна стаття».
Найвища	Важливість цієї статті для проєкту Фізика: «найвища»
	Чим допомогти:

Ця стаття є частиною Проєкту:Хімія (рівень: невідомий, важливість: найвища)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані Хімією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
???	Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Хімія.
Найвища	Важливість цієї статті для проєкту Хімія: «найвища»
	Чим допомогти:

Вуглець чи Карбон?

Думаю, що стаття все ж має називатись "Карбон", а не "Вуглець". І хоча ніяку просту речовину в українській мові вуглецем не називають, по аналогії з "Оксиген - хімічний елемент, Кисень - проста речовина", хімічний елемент має називатись "Карбон". Formiate 17:56, 17 грудня 2011 (UTC)

На жаль, до такого дебілізму по-різному називати хімічний елемент та речовину додумалися тільки в Україні. --Bulakhovskyi (обговорення) 21:00, 8 липня 2013 (UTC)

Ну, якщо бути точним, то додумалися до цього в міжнародній інституції IUPAC, а українська номенклатура лише нещодавно приведена у відповідність до міжнародної. А щодо дебілізму чи доцільності...

• Візьмемо твердження: «хімічний елемент Оксиген утворює прості речовини кисень та озон».
• У старій термінології воно виглядало так: «хімічний елемент кисень утворює прості речовини кисень та озон».

Як на мене, термінологічне розмежування між хімічними елементами та простими речовинами виглядає доцільним. --Olvin (обговорення) 09:18, 9 липня 2013 (UTC)

IUPAC все ж до такого не додумався. Англійською елементи Fe та Au мають назви en:iron та en:gold (німецькою de:Eisen та de:Gold, польською pl:żelazo та pl:złoto), а не Ferrum і Aurum, тобто національні назви елементів зберігаються: «it is recognized that for elements named in the past there are often well-established and very different names in other languages» (Nomenclature of Inorganic Chemistry: IUPAC Recommendations 2005). Ніякого «термінологічного розмежування між хімічними елементами та простими речовинами» IUPAC не вимагає; навпаки, «Allotropic modifications of an element bear the name of the atom from which they are derived», тобто проста речовина (як форма існування хімічного елемента, за дефініцією того ж ІЮПАК) має називатись так само, як елемент, за винятком історичних назв, таких як графіт, алмаз, озон тощо. Український стандард, якій був «продавлений» на початку 90-х Голубом та Скопенком, не має аналогів ані в міжнародній, ані в національних хім.номенклатурах. Див. також [1]. --V1adis1av (обговорення) 17:21, 6 лютого 2015 (UTC)

Повністю підтримую V1adis1av. Ну скажіть мені будь ласка, в якій же ще мові світу винищуються традиційні назви хімічних елементів? --Olleksi (обговорення) 09:45, 27 березня 2015 (UTC)

Potassium & sodium =) при чому посітйно викристовуєттся (перепрошую прочитала використовується а не винищується. Зовсім сліпа)). Potassium chloride наприклад. Не скажу що сама я від цього в захваті --Helixitta (t.) 13:08, 16 березня 2020 (UTC)

Ага, до одного місця законодавчу базу, как хачу, так пішу. Тоді давайте перейменовані міста назад вертаймо, люди досі їх називають традиційними комуняцькими назвами. --31.148.135.181 21:00, 8 січня 2018 (UTC)

Formiate, як щодо завершити цю тему якимось чином? --Ата ^(обг.) 21:03, 8 січня 2018 (UTC)

@Formiate, Olvin, V1adis1av, Bulakhovskyi та Olleksi: Привіт. А дійдено згоди як краще таки? І в статтях як краще писати? --Helixitta (t.) 13:08, 16 березня 2020 (UTC)

(Я тут пробігав повз...) А що, хтось надумав перейменовувати статті назад вперед ? --Олег.Н (обговорення) 21:59, 16 березня 2020 (UTC)

@Олег.Н: Давно перейменовано Оксиген, Манган, Силіцій, Арсен. Від початку були з новою назвою Бісмут, Стибій. Тоді як Водень, Сірка, Нікель, Мідь, Срібло, Золото залишилися зі старими назвами. Фтор, Азот, Свинець — там взагалі цікава (якщо не абсурдна) ситуація: у назві статей зберігся старий варіант, хоча в тексті його замінено на новий майже повністю.
Особисто я вважаю, що варто розділити статті: про елементи писати в одній, про прості речовини — в іншій. Втім, це дещо інший аспект. А які назви обирати для елементів — не маю особливих уподобань, хоча в інших статтях намагаюся дотримуватися нових назв зі стандарту (коли мова про елементи), наприклад, Радіолінія Гідрогену 21 см (тоді як у старих джерелах — «Радіолінія водню»). --Olvin (обговорення) 09:09, 17 березня 2020 (UTC)

З точки зору справедливості розділяти статті — правильна думка, але тоді виникне конфуз з інтервікі по-перше, а по-друге, як визначити, яка інформація куди відноситься... Наприклад, вчені відкривали елемент чи речовину? --Олег.Н (обговорення) 09:56, 17 березня 2020 (UTC)

З інтервікі справді біда. А з відкриттями начебто зрозуміло: виділення (відкриття) речовини — то одна справа. А доведення елементарного складу речовини (відкриття елемента) — то інша. Хоча це справді тісно пов'язані речі. Втім, ми відхиляємося від головного питання (назви елементів). --Olvin (обговорення) 10:10, 17 березня 2020 (UTC)

В кнайпі кажуть прийняли новий ДСТУ. Будь ласка висловіться там. Бо я не знаю де беруть укр. відповідники назв --Helixitta (t.) 21:52, 26 березня 2020 (UTC)

• Це обговорення з кнайпи перенесено до Обговорення Вікіпедії:Проєкт:Хімія#Назви хімічних елементів. В двох словах: повертаються традиційні назви хімічних елементів, причому з маленької літери (тобто все ж таки «вуглець», а не «Карбон»). --V1adis1av (обговорення) 21:48, 13 квітня 2020 (UTC)

Невеличке ессе

Державний стандарт "Елементи хімічні та речовини прості" (ДСТУ 2439-94) було створено 1993 року за ідеологією Київської школи хіміків (переважно КНУ, О. Голуб, М. Корнілов та ін.) та запроваджено 1995 року. У ньому проголошувалося чітке розрізнення понять «елемент» (вид атомів, що мають певну кількість електронів, певний заряд ядра, валентність і т.ін., про що не можна говорити, коли йдеться про речовину) і «проста речовина» (речовина, що складається з атомів одного елемента і має такі фізичні властивості, як металічний полиск, густину, теплопровідність та ін., яких не має елемент), включно з термінологічним розрізненням їх назв. Цим стандартом було змінено усталені українські назви двох десятків хімічних елементів. Нові систематичні назви елементів відтворювали латинську назву елемента.

Благородна мета — змінити назви елементів на латинізовані — викликала багато критики та запитань. Критики зауважували, що реформа проводилася не як розширення існуючої бази (що було б цілком природно), а як своєрідна спроба розробки нової системи з нуля. Відзначалося, що стандарту бракує послідовності: адже в тих випадках, коли назва елемента вже була латинізованою, прості речовини все одно отримали ту саму назву, що й елемент (як от хлор). І ставили питання: раз однакові назви (елементів і речовин) не призводять до плутанини, то чи не варто повернутися до тих назв хімічних елементів, які існували в українській мові в «дореформений» період? Зауважували, що таких кардинальних змін термінології ні в яких інших мовах не робили.

У 2000 році було запропоновано стандарт "Елементи хімічні" на заміну ДСТУ 2439-94. У цьому документі як стандарт були ті ж латинізовані назви елементів, а курсивом (у дужках) було записано традиційні українські назви. Вони вважалися синонімами, але не стандартизувалися.

Школярі вже понад двадцять років навчаються за підручниками з тими кількома не для всіх звичними назвами. Побічним результатом реформи стало нерозуміння між поколіннями хіміків:

	Коли я пояснюю дочці-школярці, що «в концентрованій сірчаній кислоті залізо пасивується і водень при цьому не виділяється», то змушений у відповідь на її зачудований погляд виправлятися: «У концентрованій сульфатній кислоті ферум пасивується і гідроген не виділяється»
—

.

--Olvin (обговорення) 18:18, 16 березня 2020 (UTC)

---