Нездужання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нездужання
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 R53
MedlinePlus 003089

Нездужання (англ. Malaise) — неспецифічний симптом, відчуття загального дискомфорту, тривоги або болю, найчастіше перша, рання ознака багатьох хвороб. Цей симптом може виникати практично при будь-якому стані здоров'я. Назва походить від слова з французької мови, яке відомо щонайменше з XII століття. Нерідко входить до проявів продромального періоду. Термін «нездужання» також часто використовується образно в інших контекстах, іноді невірно ототожнюється з поняттям хвороба. Вважається, що нездужання спричинене активацією імунної відповіді та пов'язаними з цим прозапальними цитокінами.

Нездужання може бути при таких станах як великі емоційні зрушення, коли розвивається непритомність, вазовагальні реакції тощо. Або при голодуванні, коли нездужання є ознакою легкої гіпогікемії. Нездужання супроводжує ї тяжкі хвороби: рак, інсульт, інфаркт міокарда, внутрішню кровотечу тощо.

Нездужання виражає занепокоєння пацієнта з приводу того, що з ним «щось не так». Цей симптом є ведучим у синдромі хронічної втоми.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Dantzer, Robert (1 December 2016). «Cytokine, Sickness Behavior, and Depression». Immunology and allergy clinics of North America. 29 (2): 247—264. doi:10.1016/j.iac.2009.02.002. ISSN 0889-8561. PMC 2740752. PMID 19389580. (англ.)