Міжкультурний шок

Міжкультурний шок - це досвід, який може виникнути у людини, коли вона переїжджає в культурне середовище, яке відрізняється від власного, наприклад - переїзд в іншу країну. Це також особиста дезорієнтація, яку людина може відчувати, зіткнувшись з незвичайним способом життя через пересування між соціальними середовищами або просто перехід до іншого типу життя. У літературі, що пов'язана з вищою освітою, зазвичай розглядається як суб'єкт, який підлягає ризику культурного шоку, "офшорний" міжнародний студент або співробітник, який подорожує до іншої країни. Однак "на берегу" міжнародні студенти та співробітники, які навчаються чи працюють у своїх власних країнах у закордонних установах, також можуть відчувати культурний шок.

Історія

Термін "міжкультурний шок" вперше був введений світово відомим антропологом Калерво Обергом (1901-1973) в 1950-х роках. Він визначив культурний шок як "спричинений тривогою, що виникає внаслідок втрати усіх наших знайомих знаків та символів соціальної взаємодії".

Етимологія

Термін «міжкультурний шок» походить від англійського «cross-cultural shock». Він складається з трьох слів:

• Cross — «перехресний»
• Culture — «культура»
• Shock — «шок»

Автори

Калерво Оберг - канадський дослідник, який ввів термін "міжкультурний шок"

Герт Хофстеде — голландський психолог, який досліджував міжкультурний шок

Сутність

Сутність міжкультурного шоку полягає в тому, що людина переживає дезорієнтацію та неспроможність адаптуватися до нових умов життя та спілкування. Вона може відчувати себе втраченою або незрозумілою в новому оточенні, відмічати відмінності в уявленнях про нормальне та прийнятне, що може призводити до стресу та психологічного неврівноваження.

Міжкультурний шок може бути спричинений несподіваними різницями в культурних практиках, мові, релігійних переконаннях, способах вираження емоцій, поглядах на роль чоловіка та жінки, а також взаєминами в сім'ї, на роботі та в суспільстві загалом.

Однак міжкультурний шок може також бути джерелом навчання та особистісного розвитку, оскільки він вимагає від людини відкритості до нових досвідів, толерантності та гнучкості у мисленні. Адаптація до нової культури може врешті-решт сприяти розширенню світогляду та збагаченню особистості.

Сучасне виккористання/розуміння

Сьогодні міжкультурний шок розуміється як складна і багатогранна психологічна реакція на взаємодію з іншими культурами або середовищами. Його використання та розуміння широко застосовується в таких контекстах.

1. Міжнародні відносини та бізнес: У світі глобалізації все більше компаній мають справу з міжнародними ринками та персоналом. Розуміння міжкультурного шоку допомагає управлінцям та співробітникам адаптуватися до нових культурних контекстів, підвищує ефективність комунікації та сприяє успішній міжкультурній співпраці.
2. Міжнародна освіта: Студенти, які навчаються за кордоном або беруть участь у студентських обмінах, можуть зіткнутися з міжкультурним шоком. Університети та освітні організації розвивають програми підготовки та підтримки, спрямовані на зменшення впливу міжкультурного шоку та сприяння успішній адаптації студентів до нового навчального середовища.
3. Міжкультурна психологія та дослідження: Вчені у галузі психології та соціології досліджують міжкультурний шок для кращого розуміння його механізмів, наслідків та стратегій подолання. Це сприяє розвитку кращих підходів до міжкультурної комунікації та взаєморозуміння.
4. Міжнародний туризм та культурний обмін: Люди, які подорожують або беруть участь у культурних обмінах, також можуть зазнавати міжкультурного шоку. Організатори туристичних подорожей та культурних заходів розробляють програми, спрямовані на зменшення стресу та негативних наслідків міжкультурного шоку для учасників.

Складові міжкультурного шоку

К. Оберг виокремив такі складові міжкультурного шоку:

• емоційне напруження, повʼязане з адаптацією;
• відчуття знедоленої людини;
• почуття позбавлення;
• збій в самоідентифікації, цінностях, моделях поведінки;
• тривожність, фрустрація, почуття неповноцінності;