Мухоловка білошия

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мухоловка білошия
Дорослий самець
Дорослий самець
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Мухоловкові (Muscicapidae)
Підродина: Muscicapinae
Рід: Строката мухоловка (Ficedula)
Вид: Мухоловка білошия
Ficedula albicollis
(Temminck, 1815)
Ареал F. albicollis     Гніздування      Шляхи міграції      Зимування
Ареал F. albicollis     Гніздування      Шляхи міграції      Зимування
Посилання
Вікісховище: Ficedula albicollis
Віківиди: Ficedula albicollis
ITIS: 560071
МСОП: 22709315
NCBI: 59894

Мухоло́вка білоши́я[1] (Ficedula albicollis) — невеликий птах із родини мухоловкових. В Україні гніздовий, перелітний вид.

Морфологічні ознаки

[ред. | ред. код]
Самка

Маса тіла 9-15 г, довжина тіла близько 13 см. У шлюбному вбранні дорослий самець підвиду albicollis зверху чорний; лоб і задня частина шиї білі; поперек білуватий; низ білий; на покривних перах другорядних махових і на третьорядних махових перах широка біла смуга; махові пера чорно-бурі, по основі першорядних махових пер проходить широка біла смуга; хвіст чорний, на основі крайніх стернових пер невеликі білі плями; дзьоб і ноги чорні; у підвиду semitorquata, який трапляється в Криму, задня частина шиї чорна; на лобі невелика біла пляма; на трьох крайніх парах стернових пер білий колір охоплює значну частину їх основи; у позашлюбному оперенні чорний колір змінюється на чорнувато-сірий. У обох підвидів доросла самка сірувато-бура; низ білуватий; білі смуги на крилах вузькі; поперек сіруватий; білої плями на лобі нема. Молодий птах зверху сірувато-бурий, з вохристими плямами; пера горла, вола і грудей вохристі, з темно-бурою верхівковою облямівкою; черево білувате; смуги на крилах вохристі.

Дорослий самець підвиду albicollis від дорослого самця строкатої мухоловки відрізняється білою задньою частиною шиї і білуватим попереком: а дорослий самець підвиду semitorquata від дорослого самця строкатої мухоловки — ширшими білими смугами на крилі і білою верхньою частиною бічних стернових пер; доросла самка та молодий птах від дорослої самки та молодого молодої строкатої мухоловки відрізнити у польових умовах майже неможливо.[2]

Звуки

[ред. | ред. код]

Пісня нагадує пісню строкатої мухоловки, але мелодійніша повільніша і ніжніша[3]. Поклик — тихе неголосне «гіп» або «ігп».[2]

Поширення

[ред. | ред. код]

Мухоловка білошия мешкає у Східній Європі і північній Азії. Зокрема, зустрічається на північному заході та півдні Італії, в південній Німеччині, Швейцарії, Швеції, Австрії, Чехії, у Східній Європі, в балтіській частині Росії, в Латвії, Україні і на заході Франції. В Азії зустрічається на півдні Росії, в Казахстані й Азербайджані.

В Україні гніздиться в лісовій і лісостеповій смугах, а також на більшій частині степової смуги; мігрує на всій території.[2]

У серпні—вересні мігрують на зимівлю в Центральну і Південну Африку, звідки вертаються на місця гніздування у другій половині квітня — в травні.

Таксономія

[ред. | ред. код]

Мухоловка білошия є самостійним видом, проте відомі випадки успішної гібридизації з мухоловкою строкатою[4]. Вид мухоловка білошия включає два підвиди: Ficedula albicollis albicollis, Ficedula albicollis semitorquata.

Чисельність

[ред. | ред. код]

Чисельність в Європі оцінена в 1,4—2,4 млн пар, в Україні гніздиться найбільша популяція в Європі — 580–700 тис. пар. Спостерігається слабке збільшення чисельності виду[5].

Гніздування

[ред. | ред. код]
Самець біля дуплянки
Кладка в музейній колекції

Населяє високостовбурові листяні, рідше мішані хвойно-листяні ліси. Віддає перевагу широколистяним деревостанам: дубово-грабовим і дубово-вільховим, а також дібровам із домішками різноманітних широколистяних порід — ясена, в'яза, клена, осики. Іноді трапляється в сосново-дубових лісах. Гніздиться також у культурному ландшафті — в парках, садах. Обирає ділянки лісу з добре розвиненим підліском поблизу від галявин, лісових доріг, узлісся та інших освітлених місць. Нерідко тримається лісових ярів.

Гніздиться окремими парами, хоча в оптимальних місцях існування (грабові діброви) може утворювати невеликі скупчення, де гнізда інколи розташовуються на відстані 20-25 м одне від одного (у ряді випадків два близько розташованих гнізда «обслуговує» один самець, тобто спостерігається полігамія).

Гніздо завжди влаштовує в дуплі, використовуючи для цієї мети різноманітні природні порожнини в стовбурах дерев і пеньків. Висота гніздування зазвичай не перевищує 2-3 м, інколи досягає 5 м і більше. Саме гніздо складається із сухого листя дерев, стебел трави, лика; лоток — із різного рослинного матеріалу, тонких луб'яних волокон, невеликої кількості шерсті звірів.

У повній кладці зазвичай 5-7 яєць. Середній розмін яєць 17,88×13,45 мм. Вони блідо-блакитні, практично не відрізняються від яєць мухоловки строкатої. До відкладання яєць приступають протягом травня — початку червня. Насиджування триває 12-13 діб.[6]

Живлення

[ред. | ред. код]

Мухоловка білошия полює переважно на комах, а також павуків та інших безхребетних; рідше споживає ягоди. Полює переважно на льоту, серед крон дерев.

Охорона

[ред. | ред. код]

Перебуває під охороною Бернської конвенції.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. а б в Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
  3. Співи Птахів (21 червня 2019), Мухоловка білошия (рідкісні звуки птахів) [Ficedula albicollis / Мухоловка-белошейка] - співи птахів, процитовано 24 червня 2019
  4. Alerstam T., Ebenman Bo, Sylvén M., Tamm S. and Ulfstrand S. Hybridization as an Agent of Competition between Two Bird Allospecies: Ficedula albicollis and F. hypoleuca on the Island of Gotland in the Baltic // Oikos. — 1978. — Vol. 31, (3). — P. 326–331(англ.)
  5. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
  6. Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. — Минск : Выш. шк, 1989. — 479 с. — ISBN 5-339-00209-8.

Література

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]