Монохроматор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Схема монохроматора Черни-Тернера, в якій для розкладу світла в спектр використовується дифракційна ґратка, позначена D

Монохроматор — прилад, призначений для отримання монохроматичних плоских хвиль.

Оптичні монохроматори виділяють хвилі певної частоти із неперервного спектру. Для виділення монохроматичної хвилі світло розкладають у спектр за допомогою призми або дифракційної ґратки і пропускають через тонку щілину, яка відбирає промені певної частоти.

Аналогічним чином, електронні монохроматори дозволяють отримати пучки електронів із певною енергією.

Монохроматори використовуються у спектроскопії.

Див. також

[ред. | ред. код]