Моногенізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Моногенізм (грецьк. monos + genos - рід, походження) — антропологічне вчення, за яким усі сучасні раси походять від спільних предків і є кровно спорідненими.

Основні положення моногенізму виклав англійський учений Джеймс Прічард у своїх п'ятитомних «Дослідженнях» (1836—1851). Він вказав, що людські раси за своїми фізичними й фізіологічними ознаками варіюють не більше, ніж породи тварин у межах одного виду. Люди, незалежно від кольору шкіри, слабують на однакові хвороби. При змішані раси дають цілком життєздатне й плодюче потомство.

На позиціях моногенізму стоїть більшість сучасних вчених. Є невід'ємною частиною ранніх концепцій етнології.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]