Мови на-дене

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мови на-дене (також атабаскансько-еяцько-тлінгітські мови) — сім'я індіанських мов Північної Америки, що включає атабасканські мови, еяцьку мову, тлінгітську мову і, ймовірно, мову хайда (зв'язок останньої з даною сім'єю є спірним). Назва етно-культурної спільності на-дене походить від самоназви одного з найбільших її племен — Атабасків.

Мови на-дене структурно різко відрізняються від сусідніх індіанських мов. Протягом ХХ ст. різні лінгвісти (Едвард Сепір[1], Сергій Старостін, Е. Вайда[2], Джозеф Грінберг, Мерріт Рулен та інші) незалежно один від одного прийшли до висновку про зв'язок мов на-дене з сино-тибетськими і єнісейськими мовами (дві останніх сім'ї, згідно зі Старостіним і Грінбергом, також знаходяться в родинних стосунках одна з одною). Загальна прамова для єнісейських і на-дене мов існувала в епоху пізнього мезоліту[3].

Склад

[ред. | ред. код]
Поширення мов на-дене

У найбільш несуперечливій ​​версії сім'я на-дене складається з двох гілок:

На думку прихильників Е. Сепіра, мова хайда складає окрему гілку даної сім'ї, тоді як атабаські і тлінгітські — іншу гілку.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Campbell, Lyle (1997). American Indian Languages: The Historical Linguistics of Native America . Oxford: Oxford University Press
  2. Див. Vajda 2008b
  3. Об'єднувана лінгвістика [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)