Миколай Кшиштофович
.jpg) | |
| Громадянство | Долитавщина |
|---|---|
| Дата народження | 6 грудня 1845[1] |
| Місце народження | Залуччя[1] |
| Дата смерті | 2 серпня 1935[2] (89 років) |
| Місце смерті | Залуччя |
| Рід діяльності | політик, землевласник |
| Посада | посол до Галицького сейму[d] і член Палати Цислейтаніїd |
| Член політичної партії | Польський клубd |
| Член у | Галицьке господарське товариство |
| Отримані відзнаки |
 |
Миколай Кшиштофович (нар. 1846[3], пом. 2 серпня 1935 р. в Залучі) — землевласник, доктор права, член Державної ради у Відні та Національного парламенту Галичини, власник маєтків Княже та Залуччя.
Життєпис[ред. | ред. код]
Він походив з вірменської родини, син Каєтана (1808—1875) та Емілії, уродженої Ромашкан (нар. 1822). У 1879—1885 роках був членом Державної ради у Відні, представляючи курію великих власників. 20 грудня 1893 р. був обраний до Галицького Крайового Сойму від Великої Курії Коломийщини на додаткових виборах після відставки Яна Капрі і залишався в Сеймі до його розпуску в 1914 р. Працював в адмін. бюджетному, домашньому господарстві, податковому, санітарному та шкільному комісіях, а з 1910 також у комісії парламентської виборчої реформи. У 1908 р. разом з іншими поміщиками з регіонів Східної Галичини він подав меморіал до губернатора Міхала Бобжинського, вимагаючи твердої політики уряду щодо захисту польських володінь у Східній Галичині[4]. Член і діяч Галицького господарського товариства, член його Комітету (з 18 червня 1903 р. до 24 червня 1910 р.)[5]. Належав до консервативної подолянської партії, був маршалком Снятинського повіту, головою окружного відділу Товариства земельного кредиту.
Від шлюбу з Евеліною Семяновською (пом. 1916) мав єдину доньку Ізабелу (1878—1943), одружену з Юзефом Вінцентієм Ярузельським. Онукою Миколая була Єва Марія, мати Збишека Цибульського[6].
Миколая поховали у крипті церкви св. Миколая в Залуччі[7]..
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Wer ist Wer
- ↑ Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- ↑ Przypuszczalna data urodzenia: 6 grudnia 1845 — podana na stronie: https://www.parlament.gv.at [dostęp 2022-06-11].
- ↑ Stanisław Grodziski, Sejm Krajowy Galicyjski 1861–1914, Wydawnictwo Sejmowe, Warszawa 1993, ISBN 83-7059-052-7.
- ↑ Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Księstwem Krakowskim na rok 1903,s. 822; 1904, s. 822; 1905, s. 822; 1906, s. 869; 1907, s. 869; 1908, s. 869; 1909, s. 927; 1910, s. 927.
- ↑ Wywód genealogiczny na stronie Sejmu Wielkiego
- ↑ Miejsce pochówku