Мегалонікс
| Мегалонікс Час існування: пліоцен-пізній плейстоцен 5–0.013 млн р. т. | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Скелет Megalonyx wheatleyi
| ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Мегало́нікс (Megalonyx, від грец. — «великий кіготь») — вимерлий рід наземних лінивців родини Megalonychidae, що походить з Північної Америки. Він поширився в епоху пліоцену і вимер під час четвертинного вимирання наприкінці пізнього плейстоцену—початку голоцену, живучи від ~5 мільйонів до ~13 000 років тому[1]. Типовий вид, M. jeffersonii (також відомий як наземний лінивець Джефферсона), наймолодший і найбільший з відомих видів, сягав близько 3 метрів у довжину і важив до тонни[2].
Мегалонікс походить від пліометанастів, роду наземних лінивців, які прибули до Північної Америки в пізньому міоцені близько 9 мільйонів років тому, до основної фази Великого міжамериканського обміну. Мегалонікс мав найширший ареал серед усіх північноамериканських наземних лінивців, охоплюючи більшу частину території Сполучених Штатів, а в теплі періоди поширюючись навіть північніше — до Аляски.
Історія відкриття[ред. | ред. код]
У 1796 році полковник Джон Стюарт надіслав Томасу Джефферсону, незадовго до його вступу на посаду віцепрезидента США, кілька викопних кісток: фрагмент стегнової кістки, ліктьову, променеву та кістки стопи, включаючи три великі кігті. Вони були винайдені в печері в окрузі Грінбрієр, штат Вірджинія (нині Західна Вірджинія). Джефферсон дослідив кістки й представив свої напрацювання у статті «Спогади про відкриття деяких кісток чотириногого пазуристого в західних районах Вірджинії» на засіданні Американського філософського товариства у Філадельфії 10 березня 1797 року[3]. Робота була опублікована в 1799 році, в тому ж томі, що і супровідна стаття його колеги Каспара Вістара, який надав детальну анатомічну інформацію про кістки та проілюстрував їх[4]. Разом ці дві статті вважаються першими північноамериканськими публікаціями, присвяченими палеонтології.
У статті 1799 року Джефферсон назвав невідому тоді тварину Megalonyx («великий пазур») і порівняв кожну знайдену кістку з відповідною кісткою лева[3]. У своїй чорновій версії статті Джефферсон припускав, що тварина була хижаком — одним з великих котів — і писав: «Скажімо лише те, що ми можемо з упевненістю сказати, що звір був більш ніж втричі більший за лева». У постскриптумі, написаному після прочитання описів та ілюстрацій гігантського наземного лінивця Megatherium, відкритого бароном Жоржем Кюв'є в Аргентині (помилково названій Парагваєм), Джефферсон переглянув свою інтерпретацію і порівняв Megalonyx з мегатеріями.
Опис[ред. | ред. код]
Megalonyx jeffersonii був великим, міцно складеним травоїдним звіром завдовжки близько 3 м[2]. За розміром він був зіставним з сучасною коровою, а деякі екземпляри досягали ваги понад 1000 кг[5]. Задні кінцівки були плоскостопі, і це, разом з товстим хвостом, дозволяло йому підійматися в напіввипрямленому положенні для прийому їжі[5]. Його руки мали по три великі кігті, які, ймовірно, використовувалися для хапання і захисту[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Gregory McDonald, H.; Stafford, Thomas W.; Gnidovec, Dale M. (2015). Youngest Radiocarbon Age for Jefferson's Ground Sloth, Megalonyx Jeffersonii (Xenarthra, Megalonychidae). Quaternary Research (англ.). Т. 83, № 2. с. 355—359. doi:10.1016/j.yqres.2014.11.006. ISSN 0033-5894. Процитовано 15 січня 2024.
- ↑ а б в Jirik, Kate. LibGuides: Extinct Ground Sloths (Paramylodon harlani, Nothrotheriops shastensis, and Megalonyx jeffersoni) Fact Sheet: Taxonomy & History. ielc.libguides.com (англ.). Процитовано 15 січня 2024.
- ↑ а б Jefferson, Thomas (10 березня 1797). A Memoir on the Discovery of Certain Bones of a Quadruped of the Clawed Kind in the Western Parts of Virginia (англ.). American Philosophical Society.
- ↑ Wistar, Caspar (1799). A description of the bones deposited, by the President [Thomas Jefferson, president of the American Philosophical Society], in the Museum of the Society, and represented in the annexed plates. Transactions of the American Philosophical Society (англійською) . Т. 4. с. 526—531.
- ↑ а б Semken, Holmes A.; Gregory McDonald, H.; Graham, Russell W.; Adrain, Tiffany; Artz, Joe Alan; Baker, Richard G.; Bryk, Alexander B.; Brenzel, David J.; Arthur Bettis, E. (30 червня 2022). Paleobiology of Jefferson’s Ground Sloth ( Megalonyx jeffersonii ) derived from three contemporaneous, ontogenetically distinct individuals recovered from Southwestern Iowa, U.S.A. Journal of Vertebrate Paleontology (англ.). Т. 42, № 1. doi:10.1080/02724634.2022.2124115. ISSN 0272-4634. Процитовано 15 січня 2024.
Література[ред. | ред. код]
- Preliminary report on the vertebrata discovered in the Port Kennedy Bone Cave. American Philosophical Society, 1871
- A preliminary report on the vertebrate paleontology of the Llano Estacado. 4th Annual Report on the Geological Survey of Texas, 1893
- Plio-Pleistocene megalonychid sloths of North America. Bulletin of the Florida State Museum Biological Sciences, 1968
Посилання[ред. | ред. код]
- The Tarkio Valley Sloth Project. Sloth Central (англ.). Процитовано 15 січня 2024.
- Смітсонівський Національний Зоопарк
|
Це незавершена стаття про викопних ссавців. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |