Математичний збіг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кажуть, що виник математичний збіг, якщо два вирази дають майже однакові значення, хоча теоретично цього збігу ніяк пояснити не можна.

Наприклад, існує близькість круглого числа 1000, вираженого як степінь 2, і як степінь 10:

Деякі математичні збіги використовують в інженерній справі, коли один вираз використовується як апроксимація іншого.

Вступ

[ред. | ред. код]

Математичний збіг часто пов'язаний з цілими числами, і дивовижні («випадкові») приклади відбивають факт, що дійсні числа, які виникають у деяких контекстах, виявляються за деякими стандартами «близькою» апроксимацією малих цілих чисел або степенів десяти, або, загальніше, раціонального числа з малим знаменником. Інший вид математичних збігів — цілі числа, які одночасно задовольняють декільком, зовні не пов'язаним критеріям або збіги, що стосуються одиниць вимірювання. У класі чисто математичних збігів деякі прості результати мають глибоке математичне підґрунтя, тоді як інші з'являються несподівано.

Якщо дано зліченне число шляхів утворення математичних виразів, що використовують скінченне число символів, збіг числа використовуваних символів і точності наближення може бути найочевиднішим шляхом отримання математичного збігу. Стандарту, проте, немає і, коли немає формального математичного розуміння, апелюють до сильного закону малих чисел[en]. Необхідне деяке естетичне математичне відчуття для з'ясування значення математичного збігу: є він випадковим явищем, чи це важливий математичний факт (див. «Стала Рамануджана»[en] нижче про константу, яка з'явилася свого часу в пресі як науковий першоквітневий жарт[1]). Таким чином, ці випадкові збіги розглядаються через їх курйозність або для заохочення любителів елементарної математики.

Деякі приклади

[ред. | ред. код]

Раціональні наближення

[ред. | ред. код]

Іноді прості раціональні наближення надзвичайно близькі до цікавих ірраціональних значень. Факт пояснюється в термінах подання ірраціональних значень неперервними дробами, але чому ці неймовірні збіги трапляються, часто залишається неясним.

Часто використовується раціональне наближення (неперервними дробами) до відношення логарифмів різних чисел, що дає (наближений) збіг степенів цих чисел[2].

Збіги з числом

[ред. | ред. код]
  • Перший підхожий дріб числа , [3; 7] = 22/7 = 3,1428…, відомий з часів Архімеда[3], і дає точність близько 0,04 %. Третій підхожий дріб, [3; 7, 15, 1] = 355/113 = 3,1415929…, який знайшов Цзу Чунчжі [4], правильний до шести десяткових знаків[3]. Така висока точність виходить через те, що наступний член неперервного дробу має дуже велике значення: = [3; 7, 15, 1, 292, …][5].
  • Збіг, у якому бере участь і золотий перетин φ, задається формулою . Це співвідношення пов'язане з трикутником Кеплера. Деякі дослідники вважають, що цей збіг знайдено в пірамідах Гізи, але вкрай неймовірно, що він є навмисним[6].
  • Існує послідовність шести дев'яток, яка починається з 762-ї позиції десяткового подання числа . Для випадково вибраного нормального числа ймовірність появи на початку будь-якої вибраної послідовності шести цифр (наприклад, 658 020) становить лише 0,08 %. Є гіпотеза, що є нормальним числом, але це не доведено.
  • ; правильно з точністю до 0,002 %.

Збіги з числом e

[ред. | ред. код]
  • Послідовність цифр 1828 повторюється двічі близько до початку десяткового подання числа e = 2,7 1828 1828….[7]
  • Серед перших 500 000 знаків числа e є послідовність цифр «99 999 999»[8].

Збіги зі степенями 2

[ред. | ред. код]
  • Значення збігаються з точністю 2,4 %. Раціональне наближення , або збігається з точністю до 0,3 %. Цей збіг використовують в інженерних розрахунках для апроксимації подвоєної потужності як 3 dB (фактичне значення одно 3,0103 dB — див. Точка половинної потужності[en]), або для переведення кібібайтів у кілобайти [9][10].
  • Цей збіг можна переписати як (виключаємо спільний множник , так що відносна похибка залишається такою самою, 2,4 %), що відповідає раціональному наближенню , або (також у межах 0,3 %). Цей збіг використовують, наприклад, для встановлення витримки в камерах як наближення степенів двійки (128, 256, 512) у послідовності витримок 125, 250, 500, тощо[2].

Збіги з музичними інтервалами

[ред. | ред. код]
  • Збіг , зазвичай використовується в музиці під час налаштування 7 півтонів рівномірно темперованого ладу в чисту квінту натурального ладу: , що збігається з точністю до 0,1 %. Чиста квінта служить основою піфагорійського ладу і є найпоширенішою системою в музиці. З апроксимації випливає, що квінтове коло завершується на сім октав вище від початку[2].
  • Збіг приводить до раціональної версії 12-TET ладів, як зауважив Йоганн Кірнбергер.
  • Збіг приводить до раціональної версії темперації середньотонового строю на 1/4 коми.
  • Збіг веде до дуже маленького інтервалу (близько міліцента).
  • Збіг зі степенем 2 (див. вище) призводить до того, що три великі терції складають октаву . Це та інші схожі наближення в музиці називають дієсами.

Числові вирази

[ред. | ред. код]

Вирази зі степенями

[ред. | ред. код]
  • з точністю близько 1,3 %[11]. Це можна зрозуміти в термінах формули дзета-функції [12] Цей збіг використовувався під час розробки логарифмічних лінійок, коли шкала починається з , а не з .
  • з точністю до 0,0004 %.
  • з точністю до 0,02 %.
  • з точністю до 0,004 %.
  • або [13] з точністю до 8 знаків (згідно з Рамануджаном: Quarterly Journal of Mathematics, XLV, 1914, стор. 350—372). Рамануджан стверджує, що цю «цікаву апроксимацію» для отримано емпірично" і вона не має зв'язку з теорією, яка розвивалася в статті.

Деякі правдоподібні зв'язки виконуються з високою мірою точності, але все таки залишаються збігами. Прикладом є

Дві частини цього виразу відрізняються лише 42-м десятковим знаком[14].

Вирази із степенями і e

[ред. | ред. код]
  • з точністю 0,000 005 %
  • з точністю близько 0,008 %.
  • з точністю близько 0,000 538 % (Joseph Clarke, 2015)
  • дуже близьке до 20 (Конвей, Слоан, Плуфф, 1988). Цей збіг еквівалентний [13]

Вирази з , e і 163

[ред. | ред. код]
  • , з точністю 0,0005%[13]
  • , з точністю 0,000004%
  • Стала Рамануджана[en]: , точність , відкрита в 1859 Шарлем Ермітом[15]. Ця дуже близька апроксимація не є типовим випадковим математичним збігом, де невідомо жодного математичного пояснення. Це наслідок факту, що 163 є числом Гігнера[en].

Вирази з логарифмами

[ред. | ред. код]

(точність 0,00024 %).

Інші цікаві числові збіги

[ред. | ред. код]
  • .[16]
  • і є єдиними нетривіальними послідовними степенями додатних цілих чисел (гіпотеза Каталана).
  • є єдиним цілочисельним розв'язком рівняння , в припущенні, що [17] (див. формальний метод розв'язання в статті W-функція Ламберта)
  • Число Фібоначчі F296182 (ймовірно) є напівпростим числом, оскільки F296182 = F148091 × L148091, де F148091 (30949 знаків) і число Люка L148091 (30950 знаків) є ймовірно простими.[18]
  • В обговоренні парадоксу днів народження виникає число , яке «кумедно» дорівнює з точністю до 4 знаків[19].

Збіги, пов'язані з десятковою системою

[ред. | ред. код]
  • . Тобто 2592 є числом Фрідмана.[20]
  • .
  • . Це факторіон, і їх усього 4 (в десятковій системі) — 1, 2, 145, 40585.[21]
  • ,    ,    ,     (див. Неправильні скорочення). Крім того, добуток цих чотирьох дробів дорівнює рівно 1/100.
  • ; ; і .[22]
  • . Можна переписати рівність , що робить 127 найменшим числом Фрідмана.
  •  ;  ;  ;  — самозакохані числа[23]
  • [24]
  • , а також при округленні до 8 знаків 0,05882353. Збіг згадав Гільберт Лабелле в ~1980. Крім того, 5882353 є простим.
  • . Найбільше таке число — 12157692622039623539.[25]
  • , де  — золотий перетин (дивовижна рівність з кутом, вираженим у градусах) (див. Число звіра)
  • , де  — функція Ейлера

Числові збіги у фізичному світі

[ред. | ред. код]

Тривалість шести тижнів

[ред. | ред. код]

Число секунд у шести тижнях, або 42 добах, становить рівно 10! (факторіал) секунд (оскільки , і ). Багато хто помітив цей збіг, зокрема, число 42 є важливим у романі Дугласа Адамса «Путівник по Галактиці».

Швидкість світла

[ред. | ред. код]

Швидкість світла (за визначенням) дорівнює рівно 299 792 458 м/с, дуже близько до 300 000 000 м/с. Це звичайний збіг, оскільки метр спочатку визначено як 1/10 000 000 відстані між земним полюсом і екватором на рівні моря, довжина земного кола вийшла близько 2/15 світлової секунди[26].

Прискорення вільного падіння

[ред. | ред. код]

Залежно від широти і довготи, числове значення прискорення вільного падіння на поверхні Землі лежить між 9,74 і 9,87, що досить близько до 10. Це означає, що за другим законом Ньютона вага кілограма маси на поверхні Землі дорівнює приблизно 10 Н[27].

Цей збіг насправді пов'язаний зі згаданим вище збігом квадрата з 10. Одне з ранніх визначень метра — довжина маятника, період коливання якого дорівнює 2 с. Оскільки період повного коливання приблизно задається формулою нижче, після алгебричних перетворень, отримаємо, що прискорення вільного падіння чисельно дорівнює квадрату [28]

Коли було виявлено, що довжина кола Землі дуже близька до 40 000 000 м, визначення метра змінили, щоб відбити цей факт, оскільки це був більш об'єктивний стандарт (прискорення вільного падіння на поверхні Землі не стале). Це призвело до збільшення довжини метра трохи менше ніж на 1 %, що потрапляло в межі експериментальних похибок вимірювання.

Ще один збіг — що величина g, рівна приблизно 9,8 м/с2, дорівнює 1,03 світлового року/рік2, що близько до 1. Цей збіг пов'язаний з фактом, що g близьке до 10 в системі SI (м/с2), а також, що число секунд у році близьке до числового значення c/10, де c — швидкість світла у м/с.

Стала Рідберґа

[ред. | ред. код]

Стала Рідберґа, помножена на швидкість світла і виражена як частота, близька до Гц:[26]

Гц [29].

Стала тонкої структури

[ред. | ред. код]

Стала тонкої структури близька до і була гіпотеза, що вона в точно дорівнює .

Хоча це збіг не настільки строгий, як деякі вище, чудово, що є безрозмірною константою, тобто цей збіг не пов'язаний з використовуваною системою одиниць.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Gardner, 2001, с. 674–694.
  2. а б в Schroeder, 2008, с. 26–28.
  3. а б Beckmann, 1971, с. 101, 170.
  4. Mikami, 1913, с. 135.
  5. Weisstein, 2003, с. 2232.
  6. Herz-Fischler, 2000, с. 67.
  7. В 1828-м году родился Лев Толстой, это позволяет запомнить число e с точностью до 10 знаков.
  8. The Number e to 1 Million Digits. NASA. Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 14 лютого 2017.
  9. Beucher, 2008, с. 195.
  10. Ayob, 2008, с. 278.
  11. Frank Rubin, The Contest Center — Pi [Архівовано 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.].
  12. Why is so close to 10? [Архівовано 9 серпня 2017 у Wayback Machine.] (Почему так близок к 10?), Noam Elkies
  13. а б в Weisstein, Eric W. Almost Integer(англ.) на сайті Wolfram MathWorld.
  14. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 липня 2011. Процитовано 13 січня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. Barrow, 2002.
  16. Harvey Heinz, Narcissistic Numbers [Архівовано 12 жовтня 2017 у Wayback Machine.].
  17. Ask Dr. Math, «Solving the Equation x^y = y^x» [Архівовано 12 листопада 2020 у Wayback Machine.].
  18. David Broadhurst, «Prime Curios!: 10660…49391 (61899-digits)» [Архівовано 15 липня 2021 у Wayback Machine.].
  19. Arratia, Goldstein, Gordon, 1990, с. 403–434.
  20. Erich Friedman, Problem of the Month (August 2000) [Архівовано 7 листопада 2019 у Wayback Machine.].
  21. послідовність A014080 з Онлайн енциклопедії послідовностей цілих чисел, OEIS
  22. послідовність A061209 з Онлайн енциклопедії послідовностей цілих чисел, OEIS
  23. послідовність A005188 з Онлайн енциклопедії послідовностей цілих чисел, OEIS
  24. Prime Curios!: 343 [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.].
  25. послідовність A032799 з Онлайн енциклопедії послідовностей цілих чисел, OEIS
  26. а б Michon, Gérard P. Numerical Coincidences in Man-Made Numbers. Mathematical Miracles. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 29 квітня 2011.
  27. Leduc, 2003, с. 25.
  28. What Does Pi Have To Do With Gravity?. Wired. 8 березня 2013. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 15 жовтня 2015.
  29. NIST.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]