Матата японська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Матата японська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Кобилочкові (Locustellidae)
Рід: Helopsaltes
Вид: Матата японська
Helopsaltes pryeri
Seebohm, 1884
Ареал виду      Гніздування      Зимування      Осіле проживання
Ареал виду      Гніздування      Зимування      Осіле проживання
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Megalurus pryeri
Locustella pryeri
Посилання
Вікісховище: Helopsaltes pryeri
Віківиди: Helopsaltes pryeri
МСОП: 22715480

Мата́та японська[2] (Helopsaltes pryeri) — вид горобцеподібних птахів родини кобилочкових (Locustellidae). Мешкає в Північно-Східній Азії.

Довжина птаха становить 11—14 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла коричнева, поцяткована чорними і бурими смужками, боки коричневі, нижня частина тіла білувата. Щоки світло-коричневі, крила темно-коричневі, краї крил жовтувато-коричневі. Дзьоб чорний, знизу біля основи коричневий. Лапи світло-коричневі.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[3]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Японські матати гніздяться на болотах Японії, Маньчжурії і російського Далекого Сходу, а також в долині річки Янцзи. Взимку вони мігрують на південь (популяція долини Янцзи є осілою). Спостерігалися на сході Монголії та в Південній Кореї. Імовірно, зустрічаються в Північній Кореї.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, японська популяція виду становить близько 2500 птахів, а загальна популяція — від 10 до 15 тисяч птахів. Японським мататами загрожує знищення природного середовища.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Helopsaltes pryeri. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (July 2021). Grassbirds, Donacobius, Malagasy warblers, cisticolas, allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 07 листопада 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]