Мартин аргентинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мартин аргентинський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Мартинові (Laridae)
Підродина: Мартинові (Larinae)
Рід: Мартин (Larus)
Вид: Мартин аргентинський
Larus atlanticus
Olrog, 1958

Посилання
Вікісховище: Larus atlanticus
Віківиди: Larus atlanticus
EOL: 1049325
ITIS: 560741
МСОП: 22694286
NCBI: 328042

Мартин аргентинський[2] (Larus atlanticus) — вид мартинів з роду Larus. Поширений в Південній Америці.

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид гніздиться на узбережжі Аргентини між 38°49' і 45°11' пд. ш.. Було зареєстровано розмноження у вісімнадцяти прибережних місцях в гирлі бухт Баїя-Бланка[en] та Баїя-Анегада[es] на півдні провінції Буенос-Айрес та на північ від затоки Сан-Хорхе в провінції Чубут. Понад 98 % загальної гніздової популяції трапляється на півдні провінції Буенос-Айрес, а 50-70 % зосереджено в гирлі річки Саусе-Чико[es], території, яка піддається зростаючому впливу людини, порушенню та забрудненню. Взимку вид поширюється на північ, досягаючи Уругваю і Бразилії. Світова популяція оцінюється в 4800-7800 пар.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Гніздиться на плоских островах на голій землі або поблизу низької рослинності та поблизу лінії припливу. Часто відвідує пляжі, скелясті узбережжя, гавані, прибережні та солонуваті лагуни та лимани. Яйця відкладаються у вересні-жовтні, а пташенята вилітають у листопаді або грудні.

Харчування

[ред. | ред. код]

Вид залежить головним чином від трьох видів крабів (Neohelice granulata, Cyrtograpsus altimanus і Cyrtograpsus angulatus) протягом сезону розмноження. Взимку він також харчується крабами, але демонструє більш опортуністичну екологію живлення, споживаючи молюсків, равликів, дрібну рибу, комах, зерно, сміття та рибні відходи.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2018). Larus atlanticus: інформація на сайті МСОП (англ.) 8 березня 2023
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання

[ред. | ред. код]