Ласло Лукач

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ласло Лукач
угор. Lukács László
Ласло Лукач
Ласло Лукач
Прапор
Прапор
Прем'єр-міністр Королівства Угорщина
22 квітня 1912 — 10 червня 1913
Попередник: Карой Куен-Гедерварі
Спадкоємець: Іштван Тиса
Прапор
Прапор
Міністр фінансів Королівства Угорщина
15 січня 1895 — 18 червня 1905
Попередник: Шандор Векерле
Спадкоємець: Геза Феєрварі
Прапор
Прапор
Міністр фінансів Королівства Угорщина
17 січня 1910 — 22 квітня 1912
Попередник: Шандор Векерле
Спадкоємець: Янош Телескі
Прапор
Прапор
Міністр внутрішніх справ Королівства Угорщина
22 квітня 1912 — 10 червня 1913
Попередник: Карой Куен-Гедерварі
Спадкоємець: Янош Телескі
Прапор
Прапор
Міністр при королівському дворі Королівства Угорщина
22 квітня 1912 — 10 червня 1913
Попередник: Карой Куен-Гедерварі
Спадкоємець: Іштван фон Буріан
 
Народження: 24 листопада 1850(1850-11-24)
Златна, Алба, Румунія
Смерть: 23 лютого 1932(1932-02-23) (81 рік)
Будапешт, Угорське королівство[1]
Поховання: Керепеші
Країна: Угорщина
Партія: Ліберальна партія (Угорщина)
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ласло Лукач (угор. Lukács László; 24 листопада 1850, Златна, Трансильванія — 23 лютого 1932, Будапешт) — угорський політичний діяч, міністр фінансів і прем'єр-міністр Угорщини в 1912-1913.

Біографія

[ред. | ред. код]

Лукач вивчав право в університеті Клужа, викладав в Юридичній академії в Дьйорі. У 1877 він взяв на себе управління рудником своєї сім'ї в Златна. З 1878 був депутатом угорського парламенту від Ліберальної партії. Лукач був 1887-1891 керівником податкового відомства, в 1895 обійняв посаду міністра фінансів в кабінеті Дезьо Банфі, і зберіг її ще в кількох кабінетах аж до 1905. Після перерви в політичній кар'єрі, він в 1910 знову став міністром фінансів в уряді Кароя Куен-Гедерварі.

Після відставки Куен-Гедерварі 22 квітня 1912 Лукач був призначений прем'єр-міністром і одночасно зайняв пост міністра внутрішніх справ. Під час свого перебування на посту він боровся проти лютої обструкції опозиції, проти прийняття військового і виборчого законів. Через грубі фінансові порушення у фінансуванні виборчої кампанії заснованої ним «Партії національного праці» Лукач 10 червня 1913 був змушений піти у відставку. Новим лідером партії і прем'єр-міністром став Іштван Тиса.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]