Куцик Володимир Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Куцик
 Солдат
Загальна інформація
Народження 22 квітня 1968(1968-04-22)
Березнегувате
Смерть 30 квітня 2019(2019-04-30) (51 рік)
Мар'їнка
Поховання Радехівський район
Псевдо «Дід»
Військова служба
Роки служби 2019
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Володи́мир Анато́лійович Ку́цик (22 квітня 1968(19680422) — 30 квітня 2019) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1968 року в смт. Березнегувате (Миколаївська область)[2]. Мешкав у селі Стоянів Радехівського району.

29 січня 2019 року підписав контракт; солдат, військовослужбовець 24-ї бригади. Пройшов підготовку у Навчальному центрі в Старичах; вирушив на фронт, водій-електрик.

30 квітня 2019-го перебував на спостережному посту взводного опорного пункту одного з підрозділів бригади й виконував бойове завдання. Під час бою при зміні позиції поблизу Мар'їнки зазнав поранення, несумісного з життям — куля снайпера калібру 12,7 мм влучила у тазобедрену область, розтрощила кістки. Помер під час медичної евакуації від значної крововтрати[3].

3 травня 2019 року похований у Стоянові (Радехівський район)[4]. При прощанні люди утворили живий ланцюг, стояли на колінах із лампадками в руках. [5].

Без Володимира лишилась сестра та цивільна дружина[6].

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 804/2019 від 5 листопада 2019 року за «особисту мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій, зразкове виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Воїн 24-ї ОМБр Володимир Куцик загинув у зоні ООС від поранення, завданого снайпером найманців РФ. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 1 лютого 2020.
  2. Загиблі герої року 2019. Поіменно. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 1 лютого 2020.
  3. На Донбасі від кулі снайпера загинув солдат 24-ї омбр Володимир Куцик із Львівщини. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 1 лютого 2020.
  4. На Радехівщині попрощалися із загиблим Героєм Володимиром Куциком. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 1 лютого 2020.
  5. Львівщина на колінах прощалась із загиблим на Донбасі бійцем Володимиром Куциком. Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 1 лютого 2020.
  6. З воїном 24-ї ОМБр Володимиром Куциком, який загинув у зоні ООС, попрощалися на Львівщині. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 1 лютого 2020.
  7. Указ Президента України від 5 листопада року № 804/2019 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]