Кумівський капіталізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кумівський капіталізм (англ. crony capitalism; можливі інші варіанти перекладу — блатний капіталізм, капіталізм для своїх) — термін, що визначає капіталістичну економіку, в умовах якої успіх у бізнесі залежить від особистих зв'язків бізнесменів з державними службовцями. Такі зв'язки використовуються для отримання ліцензій, державних замовлень, субсидій тощо.

Термін використовується для охарактеризування економік «азійських тигрів» у 1960—1990-х роках (Південна Корея, Тайвань, Малайзія), де спостерігався тісний зв'язок великого бізнесу й правлячих партій. Існують різноманітні форми такого зв'язку: чеболі в Південній Кореї, тісні зв'язки з правлячими партіями в Малайзії, перебування найбільших бізнес-груп у власності дітей президента Сухарто в Індонезії. У таких країнах панує надзвичайно високий рівень корупції.

Термін такий вживається для опису сучасної економіки КНР, пострадянських Росії, Казахстану і т. д.[1]

Індекс кумівського капіталізму, запропонований виданням The Economist у 2014 році, включив до першої п'ятірки Гонконг, Росію, Малайзію, Україну та Сингапур.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Planet Plutocrat (англ.). The Economist. 15 березня 2014. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 20 грудня 2014.
  2. The Economist (2014). Our crony-capitalism index: Planet Plutocrat. The Economist. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 20 березня 2014.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]