Кримський інжир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Логотип проєкту "Кримський інжир / Qırım inciri"
Логотип проєкту "Кримський інжир / Qırım inciri"

Кримський Інжир / Qırım İnciri — літературний українсько-кримськотатарський проєкт, який поєднує 1) конкурс для поетів, прозаїків і перекладачів, 2) публікацію антології, куди входять твори фіналістів конкурсу, 3) однойменний фестиваль із культурними та суспільно-політичними заходами.

Проєкт покликаний сприяти поширенню та розвитку кримськотатарської мови та літератури, актуалізувати тему Криму та кримських татар в українській літературі, сприяти появі взаємних перекладів для глибшого взаємного пізнання двох культур.

Історія[ред. | ред. код]

Засновник проєкту Алім Алієв за підтримки Кримського Дому. Співавторка ідеї, положення про конкурс та його кураторка – Анастасія Левкова.

Конкурс було засновано у липні 2018 року, а перший фестиваль відбувся наприкінці того ж року.[1] У травні 2019 року було презентовано українсько-кримськотатарську антологію «Кримський інжир», у яку увійшли твори фіналістів першого конкурсу.[2] Наступні конкурси відбулись у 2019, 2020, 2021-2022, 2023-2024 роках.

Номінації[ред. | ред. код]

Перший конкурс включав номінації:

  1. Проза про Крим українською мовою;
  2. Проза кримськотатарською мовою;
  3. Поезія про Крим українською мовою;
  4. Поезія кримськотатарською мовою;
  5. Переклад художнього тексту з української на кримськотатарську і навпаки;
  6. Жіночий погляд (українською про Крим або кримськотатарською мовою);

У наступних конкурсах номінацію «Жіночий погляд» було замінено на «Дитяча література (українською про Крим або кримськотатарською мовою)», для перекладів було створено дві номінації. У п’ятому конкурсі (2023-2024 р.) було додано номінацію «Есеїстика про Крим (українською або кримськотатарською мовою)».

Щороку вручаються також відзнаки:

  1. «Слова свободи» – усім авторам творів, які подали їх із-за ґрат, — кримським бранцям Кремля. Починаючи з другого конкурсу (2019 р.), таку відзнаку отримали Осман Аріфмеметов, Асан Ахтем, Наріман Джелял, Сервер Мустафаєв, Вадим Сірук.
  2. «За внесок у розвиток кримськотатарської літератури» — Таїр Халілов (2018), Шукрі Аппаз (2019), Уріє Едемова (2020), Шер’ян Алі (2023).

З 2019 року запроваджено традицію “Інжирної промови” на початку фестивалю “Кримський інжир / Qırım inciri”. 2019 року Інжирну промову виголосив Наріман Джелял, 2020 року - Ада Роговцева, 2022 року - Тімоті Снайдер. Всі ці промови опубліковані в антологіях.

Антології, що вийшли за результатами конкурсу[ред. | ред. код]

  1. «Кримський інжир / Qırım inciri» (фіолетова) – 2019 рік, Видавництво Старого Лева.
  2. «Кримський інжир. Демірджі / Qırım inciri. Demirci» (жовта) – 2020 рік, Видавництво Старого Лева.
  3. «Кримський інжир. Чаїр / Qırım inciri. Çayır» (бірюзова) – 2021 рік, Видавництво Старого Лева.
  4. «Кримський інжир. Куреш / Qırım inciri. Kureş» (рожева) – 2023 рік, Видавництво Старого Лева.

Фіналісти та переможці конкурсів[ред. | ред. код]

Перший конкурс Другий конкурс Третій конкурс Четвертий Конкурс
Номінація "Проза про Крим українською мовою" Сергій Аркушин

“Таврійська рапсодія”

Джан Гуль

“Очі кіліма / Kilim közleri”

Ірина Звонок

«Місячне сяйво на морській воді»

Юлія Ілюха

«Трамонтана»

Юлія Ємець-Доброносова

“Вітер по краю повік”

Осман Аріфмеметов

“Моя депортація (написано в СІЗО)”

Стана Корунна

«Зачарована смуга»

Ігор Даровський

«Відрядження до вісімдесят другого»

Аліна Яковлєва

“Дивачки з Інститутської”

Наталія Смирнова

“Сагдіє означає “щаслива”

Ельвіра Озкан

«Хмари»

Наріман Джелял

«Коли прийшли по мене»

Сергій Рафальський

“Острів”, “Час”

Олександра Очман

«Втрачений»

Олена Макарчук

«Крим. 1921»

Світлана Тараторіна

“Дім у степу”

Анастасія Якименко

«Янголи Мар’ям-дере»

Лейля Рустем кизи Бекірова

«Сни Сагідє»

Номінація “Поезія про Крим українською мовою” В’ячеслав Гук

добірка віршів

Сергій Синоптик

добірка віршів

Олег Коцарев

«Намисто бризок Аузун-Узень»

Валерія Сєргєєва

«Відмикаєш вертеп із Сокиринців» та інші вірші

Антон Полунін

“Merry Days”

Юлія Ємець-Доброносова

"Зелена брама"

Ігор Мітров

добірка віршів «Кроком руш»

Катерина Бойко

«Друге пришестя серпня»

Ілона Червоткіна

Цикл “На обриві секунд”

Анна Карач

"Дівчинка-більше-ні-з-ким"

Марина Пономаренко

«Сіль»

Сашко Кульчицький

«Драма в глобальний вибір»

Ганна Яновська

“Татарські квартали”

Анна Комар

"Острів"

Вадим Сірук

«Палаючі серця»

Ігор Мітров

добірка віршів «Джерело ангела»

Олександр М’ясищев “Життя в сірій зоні” Микита Рижих «Чайкою»
Номінація “Проза кримськотатарською мовою” Mustafa Amet

“Köz zındannıň qara dıvarları”

Зера Бекирова

“Джевиз тереги ве гулидан чечеги”

Зекіє Ісмаілова

«Иште, бу!»

Хатідже Велішаєва

«Нурузан»

Эльмаз Бахшыш

“Паралы копюр къысмети”

Хатидже Сефершаева

“Дуйгъуланмыш кидиюр”

Хатідже Велішаєва

«Тюш»

Ділявер Зінедінов

«Азырым»

Ельмира Бекирова (Тильджан Сакъла)

“Асрет”

Весиле Менусман

“Буны арзу эте эдими?”

Сервер Мустафаєв

«Земаневий Юсуф медресеси»

Сервер Мустафаєв

«Биз адымламакъта олгъан ёлумыз»

Хатидже Велишаева “Къаранлыкънынъ ярыгъы” Enver Aykol

“Qarangı”

Зекие Исмаилова

“Айдын козьлю адилем”

Номінація “Поезія кримськотатарською мовою” Maye Safet

добірка віршів

Сейран Ибраим

добірка віршів

Зульбіє Саттарова

добірка віршів

Cєїт-Яг̛ я Казаков

«Menim altın beşigim»

Азиз Вели

добірка віршів

Майе Сафет

добірка віршів

Сейран Ібраім

«Къырым инджири»

Асан Ахтем

«Бу не къадар агъыр, аджы, аджы агъры»

Сеяре Кокче

добірка віршів

Селиме Семедляева

добірка віршів

Аліє Кендже-Алі

«Сандыкъ-къая»

Володимир Книр

«Qırımtatar ekilikler»

Аліє Кендже-Алі

добірка віршів

Алина Бондаренко

"Ватангъа севги"

Вєсілє Мєнусман

добірка віршів

Зульбіє Саттарова

добірка віршів

Рустем Джеліл

“Юртдашларым сучлу олды…”

Весиле Менусман

добірка віршів

Алие Кендже-Али

добірка віршів

Сеяре Кокче

добірка віршів

Сервер Мустафаев

"Альхамдулиллях, мусульманмыз..."

Номінація “Жіночий погляд” Євгенія Світоч

“Про що розповіли листи Насими”

Єва Райська

“Гіффат у золотій фесці”

Роксолана Жаркова

“Коли ти спитаєш…”

Номінація “Переклад художнього тексту з української на кримськотатарську і навпаки” Сеяре Кокче

переклад вірша Сергія Жадана “Як ми будували свої доми?”

Сеяре Кокче

переклад вірша Галини Крук “Живиця”

Сеяре Кокче

переклад вірша Маріанни Кіяновської “Мій невидимий дім наднебесний - одна із утопій”

Ельмаз Бахшиш

переклад віршів Олесі Мамчич

Галина Литовченко

переклад віршів Майє Сафет

Майє Сафет

переклад віршів Мар’яни Савки

Майє Сафет

переклад вірша Володимира Бєглова “Спати під різними ковдрами, проте неодмінно разом”

Майє Сафет, переклад віршів Галини Крук
Віктор Качула

переклад оповідання Рустема Муедіна “Асанчыкъ ве Къашкъачыкъ”

Шемсіє Саті

переклад уривку з роману Марії Матіос “Армагедон уже відбувся”

Номінація “Переклад художнього тексту з української на кримськотатарську" Сеяре Кокче

переклад віршів Сергія Жадана та Маріанни Кіяновської

Тимур Куртумеров, Мамурє Чабанова

переклад твору Олександра Довженка «Україна в огні»;

Айше Джемілєва,

переклад Григора Тютюнника «Оддавали Катрю» («Катрянынъ тою»)

Ельзара Абдураманова

переклад текстів Дари Корній

Айше Джемілєва

переклад твору Наталії Смирнової «Сагдіє означає «щаслива»

Ельнара Батирова,

переклад вірша Михайла Старицького, що став піснею на музику Миколи Лисенка, «Ніч яка місячна, ясная, зоряна…» («Не де айдын ве ярыкъ йылдызлы гедже…»)

Ельмаз Бахшиш

переклад віршів Інеси Доленник

Мухтар Мухтаров

переклад балади Тараса Шевченка «Тополя»

Ґульнара Джемілєва,

переклад Василя Симоненка «Чекання» («Beklev»).

Майє Сафет

переклад віршів Юрія Іздрика, Сергія Жадана, Юлії Баткіліної

Аліє Кендже-Алі

переклад віршів Юрія Іздрика та Олесі Мамчич

Тимур Куртумеров, Мамурє Чабанова

переклад уривка з роману Сергія Жадана "Ворошиловград"

Номінація "Переклад художнього твору з кримськотатарської на українську" В’ячеслав Левицький

переклад віршів Сеяре Кокче, Майє Сафет, Таїра Керіма, Ельмаз Бахшиш

Інеса Доленник

переклад текстів Сєярє Кокче, Таіра Халілова та Ельмаз Бахшиш

Інеса Доленник,

переклад Аліє Кендже-Алі «Сандыкъ къая» («Сандик-кая»)

Інеса Доленник

переклад віршів Ельмах Бахшиш

Валерій Демиденко

переклад поезії Шер’яна Алі та Емінє Усеін

Марина Гаврюшина,

переклад Ашика Умера «Кель, дильберим, къан эйлеме…» («Запали скоріш, серде́нько, мою кров…»)

Ластівка Польова

переклад вірша Уріє Орталан (Кадирової) "Эсер еллер гонъюлимде"

Тимур Куртумеров, Емінє Османова

переклад п’єси Умера Іпчі «Фахише»

Номінація "Дитяча література кримськотатарською мовою" Алиме Куркчи

добірка текстів

Лілія Муратова

«Эмине, Мизёзя ве Ментарай»

Діляра Ібрагімова, Сусанна Джемілєва

«Къашыкъкойлю Париж къызлары я да Парижни корьмек ве…»

Эльмаз Бахшыш

"Кичкене къырмыскъачыкънынъ дубарасы"

Зоряна Лісевич

добірка віршів

Лілія Муратова «Лейлек»
Лилия Муратова

"Шахзаде Сабах"

Зульбіє Саттарова

добірка віршів

Зульбіє Саттарова, вірші
Эльвира Эмир-Али

"Айнени"

Зульбие Саттарова

добірка віршів

Відзнаки[ред. | ред. код]

Спеціальна номінація "Слова свободи" Осман Аріфмеметов Сервер Мустафаєв Наріман Джелял
Сервер Мустафаєв Вадим Сірук Сервер Мустафаєв
Асан Ахтем
Спеціальна нагорода «За внесок у розвиток кримськотатарської літератури» Таїр Халілов Шукрі Аппаз Уріє Едемова Шерʼян Алі


Курсивом виділені твори, що увійшли в антологію, але не пройшли у фінал конкурсу, жирним накресленням — переможці номінацій. Імена авторів і назви творів кримськотатарською мовою подані тією графічною системою, якою подані в збірках.

Журі конкурсу[ред. | ред. код]

  • Алім Алієв, журналіст, правозахисник, менеджер культурно-освітніх проектів, заступник генерального директора Українського інституту, член Українського ПЕН.
  • Іван Андрусяк, письменник, перекладач, критик, автор 13-ти книжок для дорослих та 30-ти книжок для дітей, керівник дитячої редакції видавництва «Наш формат», головний редактор видавництва «Фонтан казок», член Українського ПЕН.
  • Катерина Калитко, письменниця, перекладачка, авторка 9-ти поетичних і 2-х прозових книжок, лауреатка Шевченківської премії з літератури, премії «Книга року ВВС-2017», премії імені Джозефа Конрада та премії Women in Arts, членка Українського ПЕН.
  • Андрій Курков, письменник, кіносценарист, автор понад 30-ти книжок для дорослих і дітей, понад 20-ти сценаріїв для кінофільмів, член Українського ПЕН.
  • Анастасія Левкова, письменниця, редакторка, літературознавиця, літменеджерка, авторка 4 книжок, зокрема роману «За Перекопом є земля». В минулому — заступниця директора Українського інституту книги та артдиректорка мережі книгарень «Є». Членка Українського ПЕН.
  • Бекір Мамутов, кандидат філологічних наук, доцент, головний редактор газети «Къырым», політичний колумніст, в минулому — завідувач кафедри кримськотатарської мови та літератури Кримського інженерно-педагогічного університету. Член Українського ПЕН
  • Джемілє Сулейманова, літературознавиця, у минулому — викладачка кафедри кримськотатарської літератури Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського.
  • Майє Сафет, поетка, перекладачка, літредакторка, авторка збірки «Ешиль кяинат» і текстів сучасних кримськотатарських пісень.

В попередні роки членами журі також були:

  • Шевкет Юнусов, кандидат філологічних наук, доцент, член Спілки письменників України, автор монографій і багатьох наукових статей з історії кримськотатарської літератури, редактор підручників для шкіл.

Фестиваль «Кримський Інжир»[ред. | ред. код]

Фестиваль «Кримський Інжир» є підсумком щорічного однойменного конкурсу, в рамках якого відбувається оголошення та нагородження переможців та фіналістів конкурсу. У програмі фестивалю презентації книг, дискусії, читання найкращих творів конкурсантів, публічні виступи відомих письменників і поетів, книжковий ярмарок та літературно-музичні перформанси. У 2018 році почесним гостем фестивалю стала Бідіша, британська письменниця, кінорежисерка, правозахисниця, телеведуча та журналістка. У 2019 році фестиваль розпочався з урочистої церемонії нагородження, яка відбулася в Будинку звукозапису Українського радіо. Нагороди переможці отримували з рук знакових особистостей — кримського режисера, донедавна політв'язня путінського режиму Олега Сенцова, відомого українського колумніста, публіциста і письменника Віталія Портнікова, ексвиконувачки обов'язків міністра охорони здоров'я України Уляни Супрун, головного редактора українського інформресурсу «Українська правда» Севгіль Мусаєвої, українського музичного продюсера Ігоря Кондратюка та інших відомих персон[3]. В рамках відкриття фестивалю відбулася прем'єра концерту для фортепіано з оркестром Ансамблю класичної музики імені Бориса Лятошинського Національного будинку органної та камерної музики України (композитор Усеїн Бекіров, диригент Ігор Андрієвський, солістка Ольга Савайтан).

У церемоніях представлення й нагородження фіналістів та переможців конкурсу «Кримський інжир / Qırım inciri» у різний час брали участь інші відомі громадські та культурні діячі: Джамала, Мар’яна Савка, Ахтем Сеітаблаєв, Мирослав Маринович та ін.

Додаткові факти про проєкт «Кримський Інжир / Qırım inciri»[ред. | ред. код]

  • За роки існування проєкт суттєво вплинув на кримськотатарсько-українські літературні зв’язки. З’явилися не лише численні твори українською мовою про Крим і кримськотатарською мовою, а й переклади як класики (окремі твори Григора Тютюнника, Олександра Довженка, Василя Симоненка, Тараса Шевченка перекладено кримськотатарською; окремі твори Шер’яна Алі, Умера Іпчі, Таїра Керіма, Рустема Муєдіна, Ашика Умера перекладено українською), так і сучасної літератури (окремі твори Юлії Баткіліної, Володимира Бєглова, Інеси Доленник, Сергія Жадана, Юрка Іздрика, Маріанни Кіяновської, Дари Корній, Галини Крук, Олесі Мамчич, Марії Матіос, Мар’яни Савки, Наталії Смирнової перекладено кримськотатарською; окремі твори Аліє Кендже-Алі, Ельмаз Бахшиш, Сєярє Кокче, Уріє Орталан (Кадирової), Майє Сафет, Емінє Усеїн, Таїра Халілова, Ельмаз Юнусової перекладені українською).
  • Кримський інжир – конкурс, який залучає авторів із різних регіонів (за ці конкурси твори надсилали практично з усіх регіонів України, якщо говорити окремо про Крим – то з багатьох районів: Судацький, Керченський, Сімферопольський, Бахчисарайський, Севастостопольський і т.д.) і з багатьох країн (твори надходили з Болгарії, Італії, Туреччини, Німеччини, Грузії, Польщі, Фінляндії, Латвії, Сполученого Королівства, Казахстану).
  • Завдяки конкурсу з’явились перекладачі, які до того не займалися перекладом із кримськотатарської на українську або навпаки, а “Кримський інжир / Qırım inciri” спонукав їх до цього.
  • Конкурс розвинув жанр літератури з-за ґрат — із 2019 року на конкурс регулярно надходять тексти кримських політв’язнів, їх публікують в антологіях.[4]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. З чим їдять кримський інжир? Питання та відповіді про перший україно-кримськотатарський літературний фестиваль у Києві. QHA media (укр.). 30 листопада 2018. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 27 лютого 2020.
  2. У Києві презентували українсько-кримськотатарську антологію «Кримський інжир». Крым.Реалии (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 27 лютого 2020.
  3. Який на смак «Кримський інжир»?. day.kyiv.ua (ua) . Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 13 березня 2020.
  4. Деркач, Анвар (30 листопада 2023). «Кримський інжир” повернув жанр літератури з-за ґрат» - Алім Алієв. QIRIM Media. Процитовано 22 травня 2024.