Кривцов Максим Олександрович
| Максим Кривцов Максим Олександрович Кривцов | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Молодший сержант | |||||||
 Максим Кривцов влітку 2020 року | |||||||
| Загальна інформація | |||||||
| Народження |
22 січня 1990 Рівне | ||||||
| Смерть |
7 січня 2024 (33 роки) Харківська область | ||||||
| Поховання | Рівне | ||||||
| Alma Mater | Київський національний університет технологій та дизайну | ||||||
| Псевдо | «Далі»[1] | ||||||
| Військова служба | |||||||
| Роки служби | 2014—2019, 2022—2024 | ||||||
| Приналежність |
 Україна | ||||||
| Вид ЗС |
 Збройні сили | ||||||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | ||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||
| |||||||
Макси́м Олександрович Кривцо́в[2] (позивний «Далі»; 22 січня 1990, м. Рівне — 7 січня 2024, Харківська область[3][4][5]) — український поет, фотограф, громадський діяч, доброволець, військовослужбовець, молодший сержант Збройних сил України[2], учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2024, посмертно).
Життєпис[ред. | ред. код]
Максим Кривцов народився 22 січня 1990 року в Рівному. Його батько був продавцем преси, мати — шкільним бібліотекарем. Навчався в Рівненських загальноосвітніх школах № 23 та № 28. Орієнтовно 10 років займався плаванням. Закінчив технікум технологій і дизайну міста Рівного за спеціальністю «Виробництво нетканих текстильних матеріалів»[1][6][7].
2014 року закінчив Київський національний університет технологій та дизайну, де вивчав проєктування взуття та шкіряних виробів. Працював на Рівненській фабриці нетканих матеріалів, продавцем-консультантом, помічником майстра ательє, фотографом та SMM-ником проєкту «Строкаті єноти»[1][6][7].
Учасник Революції гідності. Від 2014 — на фронті як доброволець; учасник АТО/ООС. Брав участь у бойових діях у складі 5-го батальйону ДУК «Правий сектор» (2014—2015), згодом — старший кулеметник у Бригаді швидкого реагування Національної гвардії України (2016—2019). Після демобілізації: контент-менеджер Центру реадаптації та реабілітації учасників АТО та ООС «ЯРМІЗ» та копірайтер Veteran Hub[6].
З початком повномасштабного російського вторгнення знову вступив до лав Збройних сил України[6]. Служив кулеметником в ССО. Учасник боїв за Київщину, Харківщину, Херсонщину, Луганщину і Донеччину[7].
Разом з Максимом 7 січня 2024 року загинув і його рудий кіт, якому він присвятив вірш[6][8]. 11 січня відбулося прощання з військовим у Михайлівському Золотоверхому соборі, а потім на Майдані Незалежності в Києві[9]. Похований 12 січня в рідному місті Рівне на Алеї Героїв кладовища «Нове» («Молодіжне»)[10].
Творчість[ред. | ред. код]
Вірші писав з підліткового віку[1]. Друкувався в збірках із творами інших авторів — «Книга Love 2.0. Любов і війна», «Там, де вдома: 112 віршів про любов та війну», «Колискова 21-го століття Vol. 1: що тебе заколисує?»[6]. Захоплювався фотографуванням[3].
Пісні на поезії Максима виконує український гурт «Yurcash» — «Панівна висота», «Він в ЗСУ, вона в ТрО», «Жовтий скотч» (звучить у фільмі «Наші Котики»)[6].
2023 року видав авторську збірку поезій «Вірші з бійниці», яку було визнано однією з найкращих українських книжок 2023 року за версією українського ПЕН[6][11].
Максим Кривцов є оператором двох короткометражних фільмів «Перемир'я» та «Буду повертатись», що були зняті в Пісках Донецької області у 2015 році. Також Максим з'являється в епізоді документального фільму Романа Любого «Зошит війни». Кривцов перед бійницею читає свій вірш́[джерело?].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «За заслуги» III ступеня (22 січня 2024, посмертно) — за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, сумлінне виконання професійного обов'язку[12];
- Медалі «Захиснику Вітчизни», «За сприяння Збройним Силам України»;
- Відзнаки «За участь в антитерористичній операції», «За оборону України», «Доброволець АТО»[7];
- Почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України «Сталевий хрест»[7];
- Хрест Заслуги (17 січня 2024, посмертно) — за героїчний вчинок під час бойових дій[7];
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
Селекціонер з Дніпра Євген Рудницький вивів новий сорт фіалки «RUD-Далі» на честь Максима Кривцова[13].
У лютому 2024 року українська співачка Vivienne Mort випустила пісню на слова Максима Кривцова «Не ходи ти тут, не ходи»[14].
У лютому 2024 року Максим Кривцов став лауреатом літературної премії імені Уласа Самчука (посмертно, м. Рівне)[7].
Ім'ям Максима «Далі» Кривцова в Рівному названо запасне футбольне поле Народного клубу «Верес», яке розташоване на вулиці Героїв Маріуполя[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Анна-Лілія Кокора (4 листопада 2020). «Кохання не зобов'язує до того, чого ти не хочеш». Gazeta.ua.
- ↑ а б Ольга Скотнікова (7 січня 2024). Поет і військовий Максим «Далі» Кривцов загинув на фронті. Вечірній Київ.
- ↑ а б Максим Кривцов. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Поет Максим Кривцов загинув на війні. Радіо Свобода. 8 січня 2024.
- ↑ Тепер він розквітне фіалкою. У Києві попрощалися з поетом і воїном Максимом Кривцовим «Далі». Фоторепортаж. Новинарня. 11 січня 2024.
- ↑ а б в г д е ж и На війні за Україну загинув доброволець, поет Максим Кривцов. Новинарня. 7 січня 2024.
- ↑ а б в г д е ж и Далі: я поверну собі своє життя, обіцяю. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ На фронті загинув український поет Кривцов Максим. Букви. 8 січня 2024.
Поліна Іваненко (7 січня 2024). «Непоправна втрата для України»: на війні загинув відомий поет. РБК-Україна. - ↑ Віолетта Карлащук, Влада Прізова (11 січня 2024). У Києві попрощалися з поетом та військовим Максимом «Далі» Кривцовим. Суспільне Новини.
- ↑ Анастасія Грунтківська, Надія Кривко (12 січня 2024). «Не знаю, як ми будемо без нього»: у Рівному попрощалися із військовим та поетом Максимом Кривцовим. Суспільне Новини.
- ↑ Найкращі українські книжки 2023 року за версією ПЕН. Pen Ukraine. 28 грудня 2023.
- ↑ Указ Президента України від 22 січня 2024 року № 16/2024 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
- ↑ Селекціонер із Дніпра вивів сорт фіалки, який присвятив загиблому поету і воїну Максимові Кривцову. УП. Життя. 16 січня 2024.
- ↑ Оксана Заблоцька (14 лютого 2024). Vivienne Mort випустили нову пісню на вірш загиблого воїна Максима Кривцова. Суспільне Новини.
Джерела[ред. | ред. код]
- Олена Максименко (8 січня 2024). Не Сальвадор, але митець: історія одного кулеметника. Пам’яті Максима Кривцова «Далі». Новинарня.
- Тетяна Порхун (4 лютого 2024). «Усе повинно бути органічне. Не чорно-біле». Gazeta.ua.
Посилання[ред. | ред. код]
- Наталя Корнієнко (19 квітня 2023). Максим Кривцов: Я мав жахливу мрію – ходити по Києву з автоматом. Читомо.
Відеофрагменти[ред. | ред. код]
- Максим Кривцов — Я стану мандрівником... День, якого не повинно бути на YouTube // Суспільне Культура. — 2023. — 24 лютого.
- Максим Кривцов про свою книгу «Вірші з бійниці» на YouTube // Валерій Пузік. — 2023. — 30 грудня.
- Максим Кривцов: вірші, написані після повномасштабного вторгнення агресора на територію України на YouTube // Дивіться, митець! Look, that is the artist!. — 2023. — 16 серпня.
- Спецоперації за лінією фронту, штурми та контакті бої – війна поета та бійця ССО Максима Кривцова на YouTube // Бутусов Плюс. — 2024. — 22 січня.
|
- Молодші сержанти (Україна)
- Народились 22 січня
- Народились 1990
- Померли 7 січня
- Померли 2024
- Поховані в Рівному
- Випускники Київського національного університету технологій та дизайну
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Нагороджені медаллю «Захиснику Вітчизни»
- Нагороджені відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції»
- Нагороджені відзнакою Президента України «За оборону України»
- Нагороджені почесним нагрудним знаком «Сталевий хрест»
- Нагороджені медаллю «За сприяння Збройним Силам України»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Українські поети
- Українські громадські діячі
- Учасники Революції гідності
- Українські митці, що загинули під час російсько-української війни, захищаючи Україну
- Уродженці Рівного