Кочетков Дмитро Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Кочетков
Кочетков Дмитро Олександрович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 28 серпня 1979(1979-08-28)
смт Буди, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 19 квітня 2022(2022-04-19) (42 роки)
м. Маріуполь Донецької області
(загинув у ході російського вторгнення в Україну 2022 року)
Національність українець
Псевдо «Дейдж»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС МВС України
Рід військ Національна гвардія
Формування Полк «Азов»
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Дмитро Олександрович Кочетков — альпініст та військовий медик, старший солдат окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис[ред. | ред. код]

Дмитро Кочетков народився 28 серпня 1979 року в селищі Буди на ХарківщиніПомилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>[1][2][3]. Жив та навчався в місті Харків в школі N54. Після школи навчався в Харківському автотранспортному технікумі.

Захоплювався альпінізмом з юних років. Піднявся на багато гірських вершин. Бував в горах Грузії, Киргізії, Кавказу, Казахстану та України. Пізніше, після тяжкої травми, став також бігати марафони.

Починаючи з 2014 року допомагав полку Азов визволяти Маріуполь. Спершу як волонтер, а з 2015 року на постійній основі.

З моменту початку повномасштабної війни Росії проти України захищав Маріуполь, займався евакуацією поранених та загиблих побратимів під обстрілами загарбників.

Мав народу Орден "За мужність" 3 ступеня за особисту мужність.

Загинув 19 квітня 2022 року на Азовсталі від пулі снайпера при виконанні бойового завдання, прикрив собою побратима.

Посмертно нагороджений орденом "За мужність" 2 степеня. Має численні нагороді як за заслуги в спорті, так і за участь в бойових діях при захисті Батьківщини.




Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За мужність» II ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4];
  • Орден «За мужність» III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службового обов'язку[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Під час оборони "Азовсталі" загинув харківський альпініст. https://2day.kh.ua (укр.). 6 травня 2022. Процитовано 22 грудня 2022.
  2. Наумов, Алексей (6 травня 2022). Защищая Мариуполь, погиб харьковский альпинист. https://www.objectiv.tv (укр.). Процитовано 22 грудня 2022.
  3. Під час оборони «Азовсталі» загинув харківський альпініст [Архівовано 6 травня 2022 у Wayback Machine.]
    У боях за Маріуполь загинув член Харківського альпклубу [Архівовано 6 травня 2022 у Wayback Machine.]
  4. Ковкрак, Нава, Варшинін та інші: президент нагородив гвардійців і поліцію з Маріуполя. 45 – посмертно. Новинарня (укр.). 18 травня 2022. Процитовано 22 грудня 2022.
  5. Державних нагород удостоєні ще 360 воїнів ЗСУ й НГУ, з них понад 60 посмертно. Новинарня (укр.). 25 березня 2022. Процитовано 23 грудня 2022.

Дивіться також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]