Користувач:Німеччина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Німецькі лінкори-броненосці потоплені в ході другої світової війни

[ред. | ред. код]

Усі лінійні броненосці і лінкори були потоплені ВМФ Великої Британії, а також її авіацією.Першим кого спіткала така участь став крейсер Адмірал Граф Шпеє, другим став лінкор Бісмарк, третім кого потопили британці став Шарнхорст, а завершив цей список лінкор Тірпіц.


Адмірал Граф Шпеє

[ред. | ред. код]
  • німецький важкий крейсер. Був останнім у серії важких крейсерів класу «Дойчлянд» Крігсмаріне періоду Другої світової війни. З політичних міркувань задля дотримання умов Версальського договору на час розробки проекту й закладення його класифікували як панцирний корабель, по іншому панцерник . У Англії кораблі серії назвали «кишеньковим лінкором».
  • У битві 13 грудня 1939 року біля гирла річки Ла-Плата крейсер розпочав бій з британськими кораблями: важким крейсером «Ексетер» та двома легкими крейсерами класу «Ліндер»«Аякс» й «Ахіллес». «Ексетер» втратив дві передні башти, передню бойову рубку і діставши інші пошкодження вийшов з бою, хоча й залишився на плаву. Легкі крейсери "Аякс" і "Ахіллес" також дістали ушкодження. Сам «Адмірал граф Шпеє» втратив одну 150 мм гармату, системи очищення моторної оливи, а також інші пошкодження, які змусили капітана корабля Ганса Лангсорфа направити крейсер до найближчого нейтрального порту — Монтевідео-Уругвай, переслідуваного на безпечній дистанції британськими легкими крейсерами. Капітан корабля Ганс Лангсдорф мав намір здійснити ремонт корабля у порту і дочекатися прибуття німецьких підводних човнів, проте під тиском Британії уряд Уругваю не дозволив кораблю Адмірал Граф Шпеє залишатися там довго і змусив покинути порт. Одночасно поширювалася дезінформація про швидке наближення британського лінійного крейсера «Рінаун» з 381-мм гарматами й великого авіаносця «Арк Ройял»
  • 17 грудня 1939 року за наказом Лангсдорфа на крейсері знищили усі важливі документи і устаткування, вийшли з порту і у 3 милях від берегу крейсер став на якір. Команда підпалила корабель і зійшла на аргентинський буксир. Крейсер сів на дно, його палуба й надбудови височіли над водою. Пожежа тривала три дні.А сам Капітан Лангсдорф 19 грудня 1939 року застрелився у готелі Буенос-Айреса.

Бісмарк

[ред. | ред. код]

За наказом Гітлера будівництво корабля було прискорено. У вересні 1938 р. була закінчена верхня палуба, а в лютому 1939 р. — основні роботи на корпусі. Спуск на воду відбувся 14 лютого 1939 р. в урочистій обстановці. На церемонії крім Гітлера й інших керівників рейху була присутня й онука Отто фон Бісмарка Доротея фон Льовенфельд, яка розбила пляшку шампанського об борт корабля. Під час спуску відбулося непередбачене зіткнення «Бісмарка» з пасажирським судном «Фатерлянд». Від цього в корпусі корабля з'явилася вм'ятина, однак інших серйозних пошкоджень не було. Після спуску судну ще потрібно було декілька місяців для оснастки та установки озброєння. 24 серпня 1940 р. лінкор було здано в експлуатацію.Відомий своїм одиночним походом через Північну Атлантику, під час якого потопив кілька британських кораблів, в тому числі найпотужніший корабель тогочасного британського флоту — лінійний крейсер Худ в Данській протоці в травні 1941 року. Зробивши один залп з своїх далекобійних гармат. За персональним наказом Вінстона Черчілля на «Бісмарк» було влаштоване полювання найкращих сил британського флоту, він був потоплений 27 травня 1941 року. в Атлантичному океані.

Капітаном корабля був призначений капітан першого рангу Ернст Ліндеман.

Тірпіц

[ред. | ред. код]

Корабель був спущений на воду 1 квітня 1939 року. Названий на честь адмірала Альфреда фон Тірпіца — засновника кайзерівського флоту. Спочатку передбачалося, що «Тірпіц» і "Бісмарк" діятимуть як рейдери, нападаючи на торговельні каравани союзників у Північній Атлантиці. Проте доля лінкора «Бісмарк» змусила Гітлера розчаруватися в надводному флоті, а тому «Тірпіц» використовувався вкрай рідко.Другий і єдиний, що залишився лінкор типу «Бісмарк», що входив до складу Крігсмаріне. Головне озброєння: 8 гармат 38 см-380 мм (15 дм.) калібру. На свій час один з найпередовіших за технологією та найважчий корабель серед будь-коли побудованих у європейських військово-морських силах.

Після потоплення британським флотом першого корабля цього ж проекту «Бісмарк», лишився єдиним великим модерним лінійним лінкором Крігсмаріне, тому був переведений у режим тактики «присутності» на базі в Норвегії, загрожуючи своєю присутністю арктичним конвоям союзників до Мурманська.

Спроби союзників знищити «Тірпіц» з води або з повітря тривали кілька років. Був потоплений 12 листопада 1944 року під час нальоту британської авіації в результаті влучення надважкими бомбами типу «Tallboy». У 1950-х роках був піднятий на поверхню і розрізаний на металобрухт. Деталі лінкора зберігаються у військових музеях світу.

Шарнхорст

[ред. | ред. код]

Лінкор ВМС Німеччини в Другій світовій війні. Перед ним існував корабель з такою самою назвою, але виконував він мирні цілі. Після приходу до влади Гітлера був побудований лінкор який назвали так само як круїзний лайнер, але він ніс менш мирні цілі.

Кіль був закладений у 1936 році, через рік після рік після початку диктатури Гітлера.

Названий на честь генерала і реформатора прусської армії Герхарда фон Шарнгорста і на згадку про крейсер Першої світової війни «Scharnhorst», потоплений в битві при Фолклендських островах в грудні 1914 року.

Потоплений силами британського флоту 26 грудня 1943 року біля мису Нордкап в Норвегії.