Корисні копалини Малайзії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Корисні копалини Малайзії.

Загальна характеристика

[ред. | ред. код]

У надрах країни є запаси нафти і газу, руд олова, вольфраму, бокситів, заліза, тантало-ніобатов, міді, а також невеликі родовища бурого вугілля, руд марганця, титану, золота, ртуті, стибію, фосфоритів, каоліну (табл. 1).

Таблиця. 1 – Основні корисні копалини Малайзії станом на 1998-1999 рр.

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах,%

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Боксити, млн т

67

238

54 (Al2O3)

0,2

Барит, тис. т

2000

4000

80 (BaSO4)

0,6

Вольфрам, тис. т

15

20

0,7 (WO3)

0,6

Залізні руди, млн т

120

225

58 (Fe)

0,1

Золото, т

8

30

2,5 г/т

 

Марганцеві руди, млн т

 

2

 

 

Мідь, тис. т

400

400

0,51 (Cu)

0,1

Нафта, млн т

682,3

 

 

0,5

Пентоксид ніобію, тис. т

1

2

0,05 (Nb2O5)

0,01

Олово, тис. т

1200

1200

0,3

 

Природний горючий газ, млрд м3

2500

 

 

1,7

Вугілля, млн т

294

1252

 

 

Пентоксид танталу, т.

900

1800

0,02 (Та2О5)

1,17

Окремі види корисних копалин

[ред. | ред. код]

Мінеральна енергетична сировина. Виділяють три нафтогазових бас. – Саравакський, Сіамський і Сандаканський. Саравакський приурочений до крайового кайнозойського прогину, Сіамський розташований в міжгірському кайнозойському прогині, Сандаканський – в сучасному геосинклінальному прогині. Виявлено бл. 60 нафтових та газових родов., найбільші морські родов.: Тапіс (41 млн т), Барам (32 млн т), Вест-Лутонг (24 млн т), на суші розташоване значне родов. Мірі (14 млн т). Нафтоносні пісковики неогену; газ пов'язаний з піщаними і карбонатними породами олігоцену-неогену. Глибини залягання продуктивних горизонтів 0,09-3,7 км.

Вугілля. Родов. викопного вугілля приурочені до неогенових відкладів, низькоякісних лігнінів (Зах. М.) – відкладів міоцену. У шт. Саравак вугілля міоценового віку відмічені у районах Садонга, Сілантека і Мукахе. На родов. Сілантек, що містить вугілля від антрациту до коксівного, доведені запаси становлять 7,25 млн т, а прогнозні оцінюються в 50 млн т.

Уран. Уранова мінералізація виявлена вздовж сх. узбережжя штатів Келантан (Улу-Келантан) і Паханг (хр. Тітівангса). В алювіальних розсипах Зах. М. зустрічається монацит (торієва руда).

Залізо. Найбільші родов. зал. руд Зах. М. розташовані на контактах г.п. з гранітоїдами. Гол. рудний мінерал – магнетит, зустрічається гематит, а в зоні окиснення – лімоніт. Майже всі найважливіші родов. (в Букіт-Дратуй і Улу-Ромпін) відпрацьовані. В шт. Саравак магнетитові родов. відомі в районах Бау і Сабенг; в районі Панда масивні магнетитові руди – на контакті діоритів і дацит-андезитів.

Марганець. Родов. марганцевих руд в Зах. М. невисокої якості (Mn до 40%). Серед них виділені родов. гідротермальні, осадові і залишкові. Гол. рудні мінерали – піролюзит і псиломелан. Найбільше родов. – Сунгай-Арінг (шт. Келантан). У шт. Сабах марганцеві родов. формувалися як залишкові при латеритному вивітрюванні марганцевих порід крейди-міоцену. Руда складена невеликими конкреціями г.ч. псиломелану і піролюзиту.

Титанові руди представлені ільменітом, який зустрічається г.ч. в асоціації з каситеритом в алювіальних розсипах Зах. М. і добуваються як побічний продукт при розробці оловоносних розсипів.

Хромові руди. Запаси хромових руд не встановлені. Невеликі хромітові родовища пов'язані з ультраосновними породами в шт. Сабах і центр. поясі п-ова Малакка; місцями хроміт утворює багаті пласти, лінзи і кишені.

Руди кольорових металів. У Зах. М. бокситоносні латеритні кори вивітрювання встановлені на крайньому півдні п-ова (шт. Джохор), де вони розвинені г.ч. по вулканітам і частково по гранітам-мікропегматитам (Кім-Кім, Рамунія і інш.). Осн. запаси мідних руд зосереджені на мідно-порфіровому родов. Мамут. Прогнозні запаси цього родов. складають понад170 млн т руди при сер. вмісті Cu 0,47%.

Нікеленосні латерити відомі в шт. Сабах (найбільші родов. – в центр. частині). Вони формувалися при латеритизації глинистих ґрунтів, розвинених на ультраосновних породах.

Олово. За ресурсами олова Малайзія займає 4-е місце серед країн світу (після Бразилії, Китаю та Індонезії, 2002) – 9,7% світових ресурсів (4,6 млн т). За підтвердженими запасами М. займає 3-є місце після Китаю та Бразилії (1999). Олов'яні руди представлені корінними і розсипними родов. Гол. рудний мінерал – каситерит. Зустрічаються штокверки, жили, жильні зони, вкраплені і неправильні рудні тіла. Осн. обсяг видобутку олова пов'язаний з алювіальними розсипними родовищами (долина р. Кінта, шт. Перак).

Стибій. Родов. стибієвих руд зосереджені в шт. Саравак у вапняках (жили, лінзи і кишені). Гол. рудний мінерал – антимоніт, зустрічаються валентиніт, цервантит, джемсоніт та ін.

Золото. Відомо дек. алювіальних золотоносних розсипів в центр. поясі Зах. М. Частина золота зустрічається в асоціації з олов'яними рудами, де воно добувається як побічний продукт. Золото і срібло встановлені на поліметалічному родов. Улу-Сокор, в мідно-порфіровому родов. Мамут (шт. Сабах). Золоторудне корінне родов. – Рауб.

Ніобій. Родовища ніобію Малайзії – розсипні, відпрацьовуються значною мірою старательським способом.

Барит. Найвідоміші родовища бариту розташовані в Зах. М.: Букіт-Пенчурі (шт. Келантан), Куала-Тренгану (шт. Тренгану) і Букіт-Бату-Путіх (шт. Негрі-Сембілан). Найбільше родовище – Тасек-Чіні (500 тис.т) у штаті Паханг. Воно асоціює із залізом-марганцевими рудами у вулканогенно-осадових породах і представлене неправильними лінзами. Вміст BaSO4 90-97%.

Інші корисні копалини. У країні є родов. вапняків, доломіту, глин, кварцових пісків, кварцитів, вияви піриту.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]