Констанца Гогенлое-Ланґенбурзька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Констанца Гогенлое-Ланґенбурзька
нім. Constanze zu Hohenlohe-Langenburg
Констанца Гогенлое-Ланґенбурзька
Констанца Гогенлое-Ланґенбурзька
Портрет Констанци, близько 1845 року
княгиня Гогенлое-Шиллінгсфюрст
Початок правління: 29 березня 1815
Кінець правління: 14 січня 1841

Попередник: Юдіт Ревіцькі
Наступник: Марія Зайн-Вітгенштейн-Берлебурзька

Дата народження: 23 лютого 1792(1792-02-23)
Дата смерті: 25 липня 1847(1847-07-25) (55 років)
Місце смерті: Замок Роден
Чоловік: Франц Йозеф Гогенлое-Шиллінгсфюрстський
Династія: Гогенлое
Батько: Карл Людвіґ Гогенлое-Ланґенбурзький
Мати: Амалія Генрієтта Зольмс-Барутська

Каролі́на Фредері́ка Конста́нца Гогенло́е-Ланґенбу́рзька (нім. Caroline Friederike Constanze, Prinzessin zu Hohenlohe-Langenburg, 23 лютого 1792 — 25 липня 1847) — принцеса Гогенлое-Ланґенбурзька, донька князя Гогенлое-Ланґенбургу Карла Людвіга та Амалії Генрієтти Зольмс-Барутської, дружина 5-го князя цу Гогенлое-Шиллінгсфюрст Франца Йозефа.

Біографія[ред. | ред. код]

Констанца народилась 23 лютого 1792 року у Ланґенбурзі. Вона була третьою дитиною та третьою донькою в родині князя Гогенлое-Ланґенбурзького Карла Людвіґа та його дружини Амалії Генрієтти Зольмс-Барутської. Дівчинка мала старшу сестру Єлизавету, інша — Луїза, померла ще до її народження.

У 23 роки її взяв за дружину 27-річний князь цу Гогенлое-Шиллінгсфюрст Франц Йозеф. Весілля відбулося 29 березня 1815 року у Шиллінгсфюрсті. У подружжя народилося дев'ятеро дітей:

  • Тереза (1816—1891) — дружина князя Фрідріха Карла Гогенлое-Вальденбург-Шиллінгсфюрстського, мала дев'ятеро дітей;
  • Віктор (1818—1893) — герцог Ратибор, принц Корві, був одруженим із Амалією Фюрстенберзькою, мав десятеро дітей;
  • Хлодвіг (1819—1901) — 7-й князь Гогенлое-Шиллінгсфюрстський, канцлер Німецької імперії у 1894—1900 роках, був одруженим з Марією Зайн-Вітгенштейн-Берлебурзькою, мав шестеро дітей;
  • Філіп Ернст (1820—1845) — 6-й князь Гогенлое-Шиллінгсфюрстський, помер бездітним та неодруженим;
  • Амалія (1821—1902) — дружина Річарда Лаучерта;
  • Густав Адольф (1823—1896) — кардинал;
    Роденський замок
  • Йозеф (1824—1827) — дожив до 2 років;
  • Костянтин (1828—1896) — генерал від кавалерії в австро-угорській армії, був одруженим з Марією Зайн-Вітгенштейн-Людвігсбурзькою, мав шестеро дітей;
  • Еліза (1831—1920) — дружина принца Сальм-Хостмарського, дітей не мала.

Шиллінгсфюрст після французької навали був спустошений, місцеві жителі перебували у відчайдушній бідності, багато хто з них залишив рідні домівки, подавшись на пошуки кращої долі. Князівська родина сама знаходилась у вкрай скрутних фінансових умовах і була змушена жити в режимі жорсткої економії. Становище виправилося лише після укладення шлюбу другого сина Констанци із багатою нареченою Марією Зайн-Вітгенштейн у лютому 1847 року.[1] Однак, вже за півроку княгиня померла у Роденському замку в Сілезії, переживши чоловіка на шість років. Була похована поруч із ним на садовому цвинтарі замка Корвей у Гекстері.[2]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Людвіг Гогенлое-Ланґенбурзький
 
Елеонора Нассау-Саарбрюкенська
 
Карл Фрідріх Штольберг-Ґедернський
 
Луїза Нассау-Саарбрюкенська
 
Йоганн Карл Сольмс-Барутський
 
Луїза Ліппе-Бістрефельд
 
Генріх VI, граф Ройсс цу Кьостриць
 
Анна Франсуаза де Касадо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Крістіан Альбрехт Гогенлое-Ланґенбурзький
 
 
 
 
 
Кароліна Штольберг-Ґедернська
 
 
 
 
 
Йоганн Крістіан II Сольмс-Барутський
 
 
 
 
 
Фредеріка Луїза Росс цу Кьостриць
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл Людвіг Гогенлое-Ланґенбурзький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Амалія Генрієтта Сольмс-Барутська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Констанца
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історія Шиллінгсфюрсту [1] [Архівовано 10 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)
  2. Замок Корвей [2] [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]