Колібрі-герцог північний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Колібрі-герцог північний
Самець північного колібрі-герцога
Самець північного колібрі-герцога
Самиця північного колібрі-герцога
Самиця північного колібрі-герцога
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина: Колібрієві (Trochilidae)
Підродина: Колібрині (Trochilinae)
Триба: Lampornithini
Рід: Колібрі-герцог (Eugenes)
Вид: Колібрі-герцог північний
Eugenes fulgens
(Swainson, 1827)
Ареал виду     Гніздування     Проживання впродовж року
Ареал виду     Гніздування     Проживання впродовж року
Синоніми
Trochilus fulgens
Посилання
Вікісховище: Eugenes fulgens
Віківиди: Eugenes fulgens
EOL: 45509624
ITIS: 178050
МСОП: 216558962
NCBI: 304846

Колі́брі-герцог північний[2] (Eugenes fulgens) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[3]. Мешкає в США, Мексиці і Центральній Америці. Раніше вважався конспецифічним з південним колібрі-герцогом[4][5].

Самець північного колібрі-герцога
Самець північного колібрі-герцога
Північний колібрі-герцог

Довжина птаха становить 11-14 см, розмах крил 18 см, вага 6-10 г. Самці є дещо більшими за самців. У самців тім'я фіолетове, горло яскраво-синьо-зелене, решта голови чорнувата, за очима невеликі білі плямки. Потилиця і решта верхньої частини тіла зелені. Груди зеленувато-бронзові, живіт сіруватий, боки поцятковані зеленими плямами. Нижні покривні пера хвоста чорні з білими краями. Хвіст бронзово-зелений з темним кінчиком. Дзьоб чорний, прямий.

У самиць верхня частина тіла бронзово-зелена, нижня частина тіла тьмяно-сіра, поцяткована зеленими плямками, нижні покривні пера хвоста білі. Крайні стернові пера зелені з широкою чорною смугою на кінці і білими кінчиками. За очима білі смуги. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, однак більш темне.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Північні колібрі-герцоги гніздяться в горах і нагір'ях на південному заході Сполучених Штатів Америки, в Мексиці, північному Сальвадорі, Гондурасі і на півночі Нікарагуа. Популяції північно-західної Аризони, південного заходу Нью-Мексико, Чіуауа і Сонори взимку мігрують на південь. Бродячі птахи спостерігалися в горах Чісос[en] в Техасі. Північні колібрі-герцоги живуть в сосново-дубових і дубових лісах, у вологих гірських тропічних лісах і на узліссях. Зустрічаються на висоті від 1500 до 3000 м над рівнем моря.

Північні колібрі-герцоги живляться нектаром квітучих рослин, зокрема фуксій і цеструмів, а також дрібними комахами, яких ловлять в польоті або збирають з рослинності. Вони шукають їжу в усіх ярусах лісу, іноді захищають кормові території

Сезон розмноження в США у північних колібрі-герцогів триває з травня по серпень, в Гватемалі у липні-серпні. Гніздо відкрите, чашоподібне, шириною 29-38 мм і глибиною 19-32 мм. Воно робиться з пуху і моху, скріплюється павутинням, покривається зовні лишайником, прикріплюється до горизонтальної гілки або розміщується в розвилці між гілками, часто на клені або платані, над водою, на висоті 6 м над землею. В кладці 2 білих яйця. Інкубаційний період триває 15-19 днів, пташенята покидають гніздо через 25 днів після вилуплення.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Eugenes fulgens: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 26 жовтня 2022
  2. Eugenes fulgens у базі Avibase.
  3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 жовтня 2022.
  4. S.C. Renner & K.-L. Schuchmann. Biogeography, geographical variation, and taxonomy of the hummingbird genera Eugenes Gould, 1856, Sternoclyta Gould, 1858, and Hylonympha Gould, 1873 (Aves: Trochilidae). „Ornithologischer Anzeiger”. 43, ss. 103–114, 2004. 
  5. L.E. Zamudio-Beltrán & B.E. Hernández-Baños. A multilocus analysis provides evidence for more than one species within Eugenes fulgens (Aves: Trochilidae). „Molecular Phylogenetics and Evolution”. 90, ss. 80–84, 2015. doi:10.1016/j.ympev.2015.04.024.