Колова орбіта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Колова орбіта зображена в верхньому-лівому квадранті цієї діаграми, де гравітаційний потенціальний колодязь (яма) центру мас зображує потенційну енергію, а кінетична енергія орбітальної швидкості показана червоним. Величина кінетичної енергії залишається сталою через постійну швидкість колової орбіти.

Колова орбіта  — орбіта із фіксованою відстанню від барицентру, і тому вона має форму кола.

Далі ми розглядатимемо колову орбіту в астродинаміці або небесній механіці виходячи із стандартних припущень. Тут доцентрова сила є гравітаційною силою, а віссю є пряма, що проходить через точку в центрі мас перпендикулярно площині обертання.

В такому випадку не лише відстань, але також і швидкість, кутова швидкість, потенційна і кінетична енергія є постійними. Не існує периапсису або апоапсису.

Доцентрове прискорення

[ред. | ред. код]

Поперечне прискорення (перпендикулярне до швидкості) спричиняє зміну напрямку руху. Якщо воно постійне по величині і змінює свій напрям разом із швидкістю, ми будемо мати коловий рух. Для такого доцентрового прискорення будемо мати

де:

Формула є безрозмірна, оскільки описує співвідношення, що дійсне для всіх однорідних одиниць вимірювання, що можуть застосовуватися у формулі. Якщо, числове значення вимірюється в метрах на секунду, тоді і числове значення буде в метрах на секунду, в метрах, і в радіанах на секунду.

Швидкість

[ред. | ред. код]

Відносна швидкість є постійною:

де:

Посилання

[ред. | ред. код]