Коефіцієнт розсіювання (оптика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фізична величина
Назва Коефіцієнт розсіювання
Вид величини скалярна
Позначення величини
Позначення для розмірності безрозмірнісна
Системи величин і одиниць Одиниця Розмірність
SI
{{{SI}}}
{{{SI-розмірність}}}

Коефіцієнт розсіювання — безрозмірна фізична величина, що характеризує здатність тіла розсіювати падаюче на нього випромінювання. Для літерного позначення використовується грецька [1].

Кількісно коефіцієнт розсіювання дорівнює відношенню потоку випромінювання , розсіяне тілом, до потоку , що впав на тіло [1]:

Сума коефіцієнта розсіювання і коефіцієнтів поглинання, пропускання та відбиття дорівнює одиниці. Це твердження є наслідком виконання закону збереження енергії.

У загальному випадку, при поширенні паралельного пучка випромінювання в середовищі, де одночасно відбувається розсіювання і поглинання випромінювання, коефіцієнт розсіювання пов'язаний з натуральними показниками розсіювання і поглинання співвідношенням:

де - відстань, яку проходить випромінюванням в середовищі.

У літературі іноді під терміном «коефіцієнт розсіювання» розуміють показник розсіювання[2].

Приклади значень

[ред. | ред. код]

Наведену вище формулу для можна перетворити до вигляду:

де і - десяткові показники розсіювання і ослаблення відповідно. У такому вигляді формула дозволяє, використовуючи наявні в нормативній та довідковій літературі дані, розраховувати коефіцієнти розсіювання шарів оптичних матеріалів довільної товщини.

В таблиці для прикладу наведені розраховані таким чином значення коефіцієнтів розсіювання світла (λ = 550 нм) для декількох марок оптичного скла основних типів. Товщина шарів скла у всіх випадках була однаковою і була 1 см. У розрахунках використовувалися літературні дані про значення [3] і [4].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б ГОСТ 26148—84. Фотометрия. Термины и определения (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 Березня 2020. Процитовано 28 Листопада 2020.
  2. Сивухин Д. В. Общий курс физики. — М : Физматлит, 2005. — Т. IV. Оптика. — С. 636. — ISBN 5-9221-0228-1.
  3. ГОСТ 13659-78. Стекло оптическое бесцветное. Физико-химические характеристики. Основные параметры. — М : Издательство стандартов, 1999. — 27 с.
  4. Бесцветное оптическое стекло СССР. Каталог. Под ред. Петровского Г. Т. — М : Дом оптики, 1990. — 131 с. — 3000 прим.