Квітка Григорій Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григорій Семенович Квітка
Григорій Семенович Квітка
Григорій Семенович Квітка
Герб роду Квітка
Харківський полковник
1714 — 1734
Попередник: П. В. Куликовський
 
Народження: 1669(1669)
Смерть: 1734(1734)
в Києво-Печерська лавра
Релігія: православний
Рід: Квітки
Батько: Семен Опанасович
Діти: Квітка Іван Григорович
 
Військова служба
Приналежність: Слобідська Україна
Рід військ: козацтво
Звання: полковник

Григорій Семенович Квітка (1669—1734 роки) — український козацький полковник. Полковник Харківського козацького полку, зі старшинського роду Квіток.

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1713 році в слободі Основа (маєток родини Квіток) Григорієм Семеновичем було збудовано новий дерев'яний храм Івана Предтечі.[1]

У 1714 році Григорій Квітка стає полковником Харківського козацького полку замість Прокопія Васильовича Куликовського.

У 1714 році запорожці-харцизи разом з кримськими татарами грабують землі Харківського полку та Ізюмського полку. Харківський полковник Григорій Квітка розбиває їх, та витісняє зі Слобожанщини.[2]

У 1721 році полковник Григорій Квітка отримує від імператора Петра І вказівки як святкувати в полку Ніштадтський мир, та скінчення Північної війни.[3]

Григорій Семенович Квітка помер у 1734 році й похований в Києво-Печерській лаврі в Великому Успенському соборі.

Родина

[ред. | ред. код]

Рід Квіток — шляхетський козацький рід, який бере початок з Гадяцького полку Війська Запорозького, і осіли на Слобожанщині в XVII сторіччі. Рід дав полковників та старшин Харківському слобідському полку і Ізюмському слобідському полку, а також (після скасування полкового уряду) державних та шляхетських діячів Російської імперії. Також представники цієї родини були українськими просвітниками та літературними діячами.

Григорій Семенович народився в сім'ї харківського полкового судді Семена Опанасовича Квітки. Був одружений з Василиною Єреміївною Красновською (1678- 22 жовтня 1734 року), донькою Єремії Мартиновича Красновського.

Родина мала дітей:

Маєтки

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Щелковъ К. П. Историческая хронологія Харьковской губерніи. — Х. : Университетская тип., 1882. — 365 с. (рос. дореф.) — С.80.
  2. Щелковъ К. П. Историческая хронологія Харьковской губерніи. — Х. : Университетская тип., 1882. — 365 с. (рос. дореф.) — С.81.
  3. Щелковъ К. П. Историческая хронологія Харьковской губерніи. — Х. : Университетская тип., 1882. — 365 с. (рос. дореф.) — С.86.
  4. Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. [Архівовано 7 Травня 2012 у Wayback Machine.]-Розділ «Харківський Покровський монастир»
  5. а б Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. [Архівовано 7 Травня 2012 у Wayback Machine.]-Розділ «Хорошівський дівочий монастир»