Карпетани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
   Ареал карпетанів

Карпета́ни (грец. Καρπητανοὶ, Karpitanoí; лат. carpetani, ісп. carpetanos) — у ІІІ ст. до н.е. — I ст. до н.е один із кельтських доримських народів Піренейського півострова. Згадуються в античних авторів, зокрема в «Географії» Страбона. Мешкали на південному сході центрального високогірного плато півострова, від басейну річки Таг до річки Гвадіана. Були споріднені з кельтіберами. Складали племінну конфедерацію. Керувалися правителями-королями (лат. reguli). Найбільше місто — Толетум (сучасне Толедо). 219 року до н.е. переможені Ганнібалом. Як найманці брали участь на боці карфагенян у війнах з Римом. Не згадуються після римського завоювання Іспанії.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Hurtado Aguña, Julián. La presencia del ejército romano en Carpetania // Memorias de historia antigua (21-22) 2000-2001. p. 73-89.
  • Страбон. География: В 17 кн. / Пер., статья и коммент. Г. А. Стратановского. Л. : Наука, 1964. 943 с. (Классики науки)

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карпетани