Кадгерини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кадгерини — основний клас молекул клітинної адгезії, що забезпечують кальцій-залежне гомофільне з'єднання клітин у щільних тканинах організму. Кадгерини, крім участі в механічному з'єднанні клітин, важливі для розвитку організму[1], утворення шарів та груп клітин, впізнавання клітин, передачі сигналів. Класичні кадгерини — це перші кадгерини, виділені на окремий підтип. Класичні кадгерини належать великій сім'ї генів, що кодує такі молекули адгезії, як десмосомальний кадгерин, Т-кадгерин[2]. За структурою класичний кадгерин є трансмембранним білком, що існує у формі паралельного димера.

Класифікація

[ред. | ред. код]
субтип приклад
класичні кадгерини Тип I: E-кадгерин, N-кадгерин, P-кадгерин, R-кадгерин, M-кадгерин

Тип II: VE-кадгерин, K-кадгерин, CDH7, CDH8, CDH9, CDH10, OB-кадгерин, CDH12, CDH18, CDH20, CDH22, CDH24

десмосомальні кадгерини десмоколлин[en], десмоглеїн[en]
атипові кадгерини T-кадгерин, LI-кадгерин
протокадгерин PCDHA4, PCDH1, PCDH8 та ін.
асоційовані з кадгеринами сигнальні протеїни FAT, Flamingo[en]

Структура класичних кадгеринів

[ред. | ред. код]

У структурі класичних кадгеринів виділяють дві частини — позаклітинна та цитоплазматична.

Структура позаклітинної частини

[ред. | ред. код]

Класичні кадгерини поділяють на два типи — І та ІІ. Позаклітинна частина обох типів складається з п'яти доменів, що повторюються, які позначають як EC-1-5, залежно від віддаленості домену від N-кінця. Домен EC-1 (повторюваний домен, максимально віддалений від клітини) — відповідає за специфічність утворення контактів, тобто клітини можуть вступати в контакт (Zonula adherens) тільки з клітинами, що експримують ідентичний кадгерин[3][4][5], проте у деяких випадках можливі також гетерофільні контакти між класичними кадгеринами[6][7][8] . Специфічність утворення контактів між клітинами є дуже важливою для розвитку організму, зокрема для утворення тканин із клітин. Інші домени EC можуть взаємодіяти з різними партнерами, тим самим забезпечуючи унікальну функціональність кадгеринів. Наприклад, домен EC4 може взаємодіяти з рецептором фактора росту фібробластів (FGFR)[9] .

Структура цитоплазматичної частини

[ред. | ред. код]

Цитоплазматична частина кадгеринів є консервативною. До кожного підтипу характерна своя структура. Цитоплазматична частина білка з'єднана з бета-катеніном (плакоглобіном) та білком p120, який стабілізує кадгерин на поверхні клітини[10] . Бета-катенін поєднує цитоплазматичну частину кадгерину з альфа-катеніном[11]. Останній з'єднаний з актином цитоплазматичного скелета[12]. Перелічені білки утворюють стабільний кадгерин-катеніновий комплекс. До цього комплексу приєднуються також деякі інші білки, роль яких поки що недостатньо вивчена.

Поширення серед груп живих організмів

[ред. | ред. код]

Кадгерини важливі як простих, так складних організмів. Крім хребетних, комах та нематод, кадгерини трапляються також в одноклітинних організмах, наприклад в хоанофлагелятах[13], еукаріотичних організмах, наприклад, гідрах[14], в губках, наприклад, Oscarella carmela[en] )[15] .

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Tepass et al. 2002
  2. Aberle at al 1996
  3. Nose at al. 1988
  4. Chen et al 2005
  5. Patel at al. 2006
  6. Shimoyama et al. 2000
  7. Niessen and Gumbiner 2002
  8. Foty and Steinberg 2005
  9. Williams et al. 2001
  10. Davis at al. 2003
  11. Aberle at al. 1994
  12. Kobielak and Fuchs 2004
  13. King at al.2003
  14. Hobmayer at al. 2000
  15. Nichols at al. 2006

Література

[ред. | ред. код]
  • Засадкевич Ю. М., Бриллиант А. А., Сазонов С. В. Роль кадгеринов в норме и при развитии рака молочной железы. Архив патологии. 2015:77(3):57-64. Издательство «Медиа Сфера». Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 12 травня 2021.(рос.)
  • Засадкевич Ю. М., Сазонов С. В. Роль молекулы клеточной адгезии Е-кадгерина в онтогенезе человека в норме и патологии. Морфология. 2014:146(5):78-82. elibrary.ru. Процитовано 12 травня 2021.(рос.)