Зіґфрід Шнелль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зіґфрід Шнелль
нім. Siegfried Schnell
Народився 23 січня 1916(1916-01-23)
Суленцин, Любуське воєводство, Республіка Польща
Помер 25 лютого 1944(1944-02-25) (28 років)
Нарва, Естонська РСР, СРСР
Країна  Німецька імперія
Діяльність льотчик
Учасник Друга світова війна
Військове звання Майор
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Авіаційна планка винищувача
Нагрудний знак пілота
Нагрудний знак пілота
Почесний Кубок Люфтваффе
Почесний Кубок Люфтваффе

Зіґфрід Шнелль (нім. Siegfried Schnell; 23 січня 1916, Ціленціг, Німецька імперія — 25 січня 1944, Нарва, Естонія) — німецький льотчик-ас, майор люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія[ред. | ред. код]

У складі 4-ї ескадрильї 2-ї винищувальної ескадри брав участь в Польській і Французькій кампаніях, а також в битві за Британію. З 24 червня 1941 року — командир 9-ї ескадрильї своєї ескадри. 19 серпня 1942 року протягом одного дня збив 5 «Спітфайрів» (66-70-та перемоги). З 1 травня 1943 року — командир 3-ї групи, з 11 лютого 1944 року — 4-ї групи 54-ї винищувальної ескадри, яка билась на радянсько-німецькому фронті. Його літак був збитий у бою і Шнелль загинув.

Всього за час бойових дій здійснив понад 500 бойових вильотів і збив 93 ворожих літаків, з них 90 — на Західному фронті (з них 12 чотирьохмоторних бомбардувальників).

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.80 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Die Wehrmachtberichte 1939—1945, Band 1, S. 612
  • Franz Thomas: Die Eichenlaubträger 1939—1945, Band 2, Biblio-Verlag, Osnabrück 1998, S. 277, ISBN 3-7648-2300-3
  • Klaus D. Patzwall / Veit Scherzer: Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber, Band 2, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt 2001, S. 419, ISBN 3-931533-45-X
  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives, Scherzers Miltaer-Verlag, Jena 2007, S. 678, ISBN 978-3-938845-17-2