Землянки (селище)
| селище Землянки | |
|---|---|
.jpg) в лиманському стилі української народної архітектури (1756 р, будівничий Тарас, зруйнована більшовиками) в лиманському стилі української народної архітектури (1756 р, будівничий Тарас, зруйнована більшовиками) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район | Донецький район |
| Громада | Макіївська міська громада |
| Основні дані | |
| Статус | із 2024 року |
| Населення | ▼ 1712 (01.01.2017)[1] |
| Поштовий індекс | 86182 |
| Телефонний код | +380 6232 |
| Географічні координати | 48°07′55″ пн. ш. 37°54′46″ сх. д. / 48.13194° пн. ш. 37.91278° сх. д.Координати: 48°07′55″ пн. ш. 37°54′46″ сх. д. / 48.13194° пн. ш. 37.91278° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 210 м |
| Водойма | канал Сіверський Донець — Донбас
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Ясинувата |
| До станції: | 5 км |
| До райцентру: | |
| - автошляхами: | 13,4 км |
| До обл. центру: | |
| - фізична: | 17,2 км |
| - автошляхами: | 24,7 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 86181, Донецька обл., м. Макіївка, смт Ясинівка, вул. Радянська, 61 |
| Голова селищної ради | Свинар Ігор Миколайович |
| Карта | |
  Землянки | |
 Землянки | |
| |
|
| |
Земля́нки — селище Макіївської міської громади Донецького району Донецької області, Україна. Розташоване поблизу каналу Сіверський Донець—Донбас за 13 км від Макіївки.
Колись сотенне місто Острогозького Слобідського українського полку. Давнє запорізьке займище. За Розпорядженням Азовської губернської канцелярії 1777 постановила на місці нинішньої заїмки утворити державну слободу.[2] Запорожці, що жили туту зраділи такому рішенню, почали стягувати в Землянки своїх рідних і знайомих з їх родинами і скоро заселили слободу народом сімейним.[3]
У минулому — це хутір, заснований вихідцями з Правобережної України (17 століття), в якому замість хат були землянки — характерні на той час будівлі втікачів-кріпаків і козаків-зимівників. Звідси й назва.[4]
За даними перепису 2001 року населення селища становило 2212 осіб, із них 60,08 % зазначили рідною мову українську, 39,69 % — російську, 0,05 % — білоруську, болгарську та молдовську мови[5].
- Бєляєв Микола Семенович — український краєзнавець і педагог.
- Назаренко Олесь Терентійович — учасник руху шістдесятників, виготовляв та поширював самвидав, за антирадянську агітацію був неодноразово засуджений[6].
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ Гумилевский Ф. «Харьков». Отд. V. С. 355.
- ↑ Феодосий Макаревский: Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской Епархии: Церкви и приходы прошедшего XVIII столетия. — Екатеринослав, типография Я. М. Чаусского, 1880. стр. 757
- ↑ Янко, М. Топонімічний словник-довідник Української РСР, «Радянська школа», Київ, 1973
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 лютого 2016.
- ↑ Віртуальний музей. Дисидентський рух в Україні. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 березня 2022.
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
| |||||||||||