Ербо фон Кагенек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ербо фон Кагенек
нім. Erbo Graf von Kageneck
Народився 2 квітня 1918(1918-04-02)[1]
Бонн, Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 12 січня 1942(1942-01-12)[1] (23 роки)
Середземне море
Країна  Німецька імперія
Діяльність льотчик
Знання мов німецька[1]
Учасник Друга світова війна
Титул граф[d]
Військове звання Гауптман
Батько Karl Marquard Viktor Kageneckd[2]
Мати Marie, baronesa ze Schorlemerud[2]
Брати, сестри August von Kageneckd і Клеменс-Генріх фон Кагенек
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Кавалер золотої медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер золотої медалі «За військову доблесть» (Італія)
Нагрудний знак пілота
Нагрудний знак пілота

Граф Арбогаст «Ербо» Альфред Паулюс Міхаель Антоніус Марія фон Кагенек (нім. Arbogast «Erbo» Alfred Paulus Michael Antonius Maria Graf von Kageneck; 2 квітня 1918, Бонн, Німецька імперія — 12 січня 1942, Неаполь, Італія) — ас люфтваффе, гауптман. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія[ред. | ред. код]

Четвертий із шести дітей генерал-майора графа Карла фон Кагенека.

8 березня 1939 року зарахований у 1-у групу 1-ї винищувальної ескадри. Учасник Польської і Французької кампаній.

5 липня 1940 року переведений у 8-му ескадрилью 27-ї винищувальної ескадри, 18 вересня очолив 8-му ескадрилью. У боях в районі Мальти збив двох британських асів — І. Вестмакотта (12 травня 1941) і К. Гамільтона (14 травня 1941).

З червня 1941 року воював на радянсько-німецькому фронті. 14 серпня в районі озера Ільмень проотягом одного дня збив 5 радянських літаків.(39-43 перемоги).

В грудні 1941 року ескадра Кагенека переведена у Північну Африку. 24 грудня 1941 року під час зльоту з аеродрому Тіммі (Лівія) його літак (Messerschmitt Bf 109) був атакований австралійським винищувачем, Кагенек отримав важке поранення у живіт, але зміг посадити літак. Помер у лікарні.

Всього за час бойових дій Кагенек збив 67 літаків, з них 47 — на радянсько-німецькому фронті.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.89-90 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • KUROWSKI, F., Knight's Cross Holders of the Afrikakorps, Schiffer Publishing Ltd., Atglen, United States, 1996. [Архівовано 8 липня 2019 у Wayback Machine.]
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Williamson, G., Knight's Cross and Oak-Leaves Recipients 1941-45, Osprey Publishing Ltd., Great Britain, 2005
  • Kurowski, F., Knight's Cross Holders of the Afrikakorps, Schiffer Publishing Ltd., USA, 1996
  • Walter A. Musciano: Messerschmitt Aces. Arco, New York 1982, ISBN 0-668-04887-5.
  • Mike Spick: Luftwaffe Fighter Aces. The Jagdflieger and their Combat Tactics and Techniques. Greenhill Books, London 1996, ISBN 1-85367-255-6.
  • Franz Schmitt: Chronik Weindorf Lieser. Paulinus Druckerei, Trier 1988, S. 540.
  • Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939—1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 282.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.