Діброва (Жмеринський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Діброва
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Жмеринський район
Громада Барська міська громада
Код КАТОТТГ UA05060010660063981
Облікова картка Діброва 
Основні дані
Населення 47 осіб
Поштовий індекс 23011
Телефонний код +380 4341
Географічні координати 49°04′12″ пн. ш. 27°31′59″ сх. д. / 49.07000° пн. ш. 27.53306° сх. д. / 49.07000; 27.53306Координати: 49°04′12″ пн. ш. 27°31′59″ сх. д. / 49.07000° пн. ш. 27.53306° сх. д. / 49.07000; 27.53306
Висота над рівнем моря 284 м


Відстань
Найближча залізнична станція:
Селищна влада
Адреса 23000 Вінницька обл., Жмеринський р-н, м. Бар, майдан Святого Миколая, 18
Карта
Діброва. Карта розташування: Україна
Діброва
Діброва
Діброва. Карта розташування: Вінницька область
Діброва
Діброва
Мапа

Дібро́ва — селище в Україні, у Барській міській громаді Жмеринського району Вінницької області.

Історія

[ред. | ред. код]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», селище увійшло до складу Барської міської громади[1].

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Барського району, селище увійшло до складу Жмеринського району[2].

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області». kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Література

[ред. | ред. код]
  • Гарма́ки // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972: 788 с. — С. 135

Посилання

[ред. | ред. код]