Дженгіз Дагджи
| Дженгіз Дагджи | ||||
|---|---|---|---|---|
| крим. Cengiz Dağcı | ||||
 | ||||
| Народився |
9 березня 1919 Гурзуф | |||
| Помер |
22 вересня 2011[1] (92 роки) Лондон, Велика Британія | |||
| Країна |
 СРСР.svg){kind=small} Велика Британія | |||
| Діяльність | письменник, поет | |||
| Magnum opus | Q53261483? і Q53260484? | |||
| Нагороди | ||||
| Сайт: cengizdagci.org | ||||
|
| ||||
Дженгіз Дагджи (крим. Cengiz Dağcı, Дженгиз Дагъджы; 9 березня 1920, Гурзуф — 22 вересня 2011 Лондон) — кримськотатарський прозаїк та поет. Писав турецькою мовою, хоча ніколи не був у Туреччині.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у Криму в місті Гурзуф у 1920 році. Закінчив Сімферопольську школу № 12 на вулиці Караїмській. Під час Другої світової війни був мобілізований до Червоної армії. Дженгіза забрали на фронт, коли він перебував на другому курсі історичного факультету Кримського педагогічного інституту. Під час бойових дій потрапив у полон до німців, і пережив нацистські трудові табори. В 1946 році переїхав до Лондона, де прожив решту свого життя.
Він прибув до Единбурга в жовтні 1946 року разом зі своєю дружиною та дочкою. На початку 1947 року він переїхав до Лондона. У 1953 році він відкрив ресторан на Фулхем-роуд. У 1974 році він оселився в Саутфілдсі, поблизу Вімблдону, в Лондоні, і з тих пір, як покинув батьківщину, не був у Криму.
Дженгіз Дагджі писав свої книги турецькою мовою, хоча ніколи не був у Туреччині, а поет Зія Осман Саба зробив першу коректуру його книг. Завдяки його творам, виданим у Туреччині, багато хто в Туреччині дізнався про Крим і життя кримських татар. Він є також поетом, хоча і не широковідомим. У своїх творах він розповідає про життя кримських татар під час утисків росіян. Про творчість і життя Дженгіза Дагджи Ібрагім Шахін написав докторську роботу.
Дженгіз Дагджи помер у своєму будинку в Саутфілдсі в четвер, 22 вересня 2011 року, близько 12:30. Його поховали в ялтинському селі Кизилташ, якого він не бачив 69 років, у неділю, 2 жовтня 2011 року, за участі представників з Туреччинита за ініціативи міністра закордонних справ Ахмета Давутоглу та міністра культури Ертугрула Гюнай. У 2014 році Федерація кримських асоціацій побудувала мавзолей Дженгіза Дагджи.
Література[ред. | ред. код]
І народився день : збірка / Ісмаїл Гаспринський, Номан Челебіджіхан, Осман Акчокракли, Асан Сабрі Айвазов, Дженгіз Дагджи, Юсуф Болат, Шаміль Алядін, Уріє Едемова, Шевкет Рамазанов, Ервін Умеров, Таїр Халілов; пер. Майє Абдулганієва, Надія Гончаренко, Диляра Абібулаєва, Віктор Гуменюк, Данило Кононенко, Петро Коробчук, Шахсніє Дегерменджи, Таміла Сеітяг'яєва, Володимир Даниленко, Лідія Любимова. - Київ : Майстер книг, 2018. - 360 с. - (Кримськотатарська проза українською). - ISBN 9786177652013[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.aa.com.tr/tr/kategoriler/kultur-sanat/94899-turk-edebiyatinin-aci-kaybi
- ↑ «І народився день» ‒ нова сторінка у книговиданні. Крым.Реалии (укр.). 29 червня 2020. Процитовано 1 червня 2024.
Посилання[ред. | ред. код]
- Олесь Кульчинський: Дженгіз Дагджи – «кримський міст» у турецькі виміри [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Дагъджы Дженгиз
- www.cengizdagci.org [Архівовано 23 травня 2009 у Wayback Machine.]
|
